А де твій світ в долоні?
Мій світ знов у полоні,
смутку її очей.
Вона мабуть мене почула.
Казати не могла.
Це не її вина.
Дівчино ти,
прекрасна лиш ти.
Тільки ти...
Ти не відчиниш двері.
Не скажеш їм - привіт.
Ти десь в своїй пустелі.
Без щастя на двоїх.
Страждати лиш могла.
Це не її вина.
Дівчино ти,
прекрасна лиш ти.
Тільки ти...
Знов кава на сніданок.
Мені кудись іти.
Ти дивишся на мене.
Моя дівчина душі.
Казати не посміла.
І вкрасти не могла.
Тебе не розуміла.
Якби ж я це могла.
Прекрасна лиш ти.
Тільки ти...ти...
Про неi
© Copyright: Марина Юневич, 2014
Свидетельство о публикации №114060109057
Свидетельство о публикации №114060109057
Рецензии