травневий дощ
І я згадаю, так, згадаю:
Декілька стареньких площ
у центрі Львова. Птахів зграю
кружляючих тебе навколо,
як безліч моїх ідей.
Малюнок у шухлядах столу
незгасаючих очей.
Ще засвище вітер
І спогади навіє, так, навіє
Про нерозведений біфітер,
Сонцем спалені вії.
Адже море глибше, ніж здається
А всі сни людськи — пророчі
Все це так просто не минеться,
Згадай про це посеред ночі
Свидетельство о публикации №114060105152