Сидить баба , сидить дід ,
Сидять зажурились .
Прийшла до них клята старість ,
До кого хилитись ?
Хто подасть склянку водички ,
І хліба шматочок ?
Біля них уже немає ,
Ні синів , ні дочок .
Не притулять голівоньки ,
Вони ні до кого .
Залишилась в них надія ,
На Бога святого .
Були у них діточки ,
З ними їх немає .
Давно вони вже не їздять ,
До їхньої хати .
257. Старiсть
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114053109804
Свидетельство о публикации №114053109804
Рецензии