Стоїть човен на березі ,
В нім весел немає .
Біга мати по березі ,
Скрізь дочку шукає .
А дочка її втопилась ,
Як тільки відчула .
Що вагітною вже стала ,
Що дитина буде .
Як узнає батько й мати ,
То виженуть з дому .
Я сорому не винесу ,
Краще стрибну в воду .
Що про неї скажуть люди ?
Що вона повія !
Краще стрибну я у воду ,
Хай хвиля накриє .
Що сказала , те й зробила ,
Тепер їй байдуже ,
Що про неї скажуть люди ,
І що мати туже .
Дівчаточка дорогенькі ,
Завжди пам'ятайте .
Гулять з хлопцями гуляйте ,
Ну голови майте .
Плавав човен до вечора ,
Весла погубились .
Усі гріхи дівчиноньки ,
Хвилями накрились .
Стоїть човен на березі ,
Хвилями пригнало .
Туже мати на березі ,
Вже смеркати стало .
254. Човен
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114053109748
Свидетельство о публикации №114053109748
Рецензии