Жива
Нехай мороз по шкірі пробіга,
Та поки ти, моя сумна дитино,
Шукаєш сил всміхнутись,
Я жива.
Нехай катують нелюді трикляті,
Нехай пганьбою криють нам тіла,
Та поки ти, моя старенька мати,
Пручаєшся, сопиш,
Той я жива.
Нехай сміються, п’ють за перемогу,
Удачу мниму в обійми міцно зажима,
Та знай, сестронько моя ти босонога,
Не довго їм гулять,
Бо ти зі мной жива!
Свидетельство о публикации №114053109280