Твоя душа давно з моєю танцює.
Я знаю кожну посмішку твою.
Кохаю, чи брешу собі? - Не знаю.
Але ріднішого за тебе не знайду.
Далеко ти шепочеш, десь там, їй.
Слова солодкі з неба і вина.
Але чи відчуваєш близькість з нею?
Вона твоя споріднена душа?
Розповідала щось сумне колись.
Не намагалась грати щось потужне.
Дивилась в очі, шепотіла-мрій.
А ти знов посміхався мені дружно.
Стільки дрібниць нагадує - о небо!
Ти і не поруч, але близько так.
У ритмі з твоїм серцем, б'ється моє.
І інколи так хочеться в літак.
Втекти від всього що тримає.
Бо тільки біль у решті решт зі мною.
Я спогади розвію, але чи зможу?
Бути щасливою без тебе милий мій...
Танок
© Copyright: Марина Юневич, 2014
Свидетельство о публикации №114053108715
Свидетельство о публикации №114053108715
Рецензии