якщо літо вкладається лиш в одну ніч,
ми карбуємо на монетах свої імена.
якщо повз нас йдуть гори тепла і дощу,
то вже точно знаємо - майже весна.
ти йдеш так, ніби тебе вже ніхто не чекає.
нас, мов ковдрою, вкрила кривава війна,
але якщо ти підеш до самого краю,
то сльоза забринить на щоці, як струна.
якщо світло між нами - це просто стіна.
і долоней сплетіння - на двох таємниця.
якщо смерть це жорстока, для щастя, ціна,
а лелека в руках краще, аніж синиця.
то хоч від Києва, хоч до Любліна
якими би тернами не йшли тяжкими,
ми
лишимось назавжди прозовими буднями:
непохитними
та
неповторно-живими.
криптограма. ukr
© Copyright: Больше Никогда, 2014
Свидетельство о публикации №114053107213
Свидетельство о публикации №114053107213
Рецензии