Курсова Владимира Евгения

Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра психології





КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни « ПСИХОДІАГНОСТИКА»
на тему:
«ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ»



Виконав:
Студент 3 курсу, 1 групи
Денної форми навчання
Факультету фінансів та
банківської справи
Владимир Євгеній Анатолійович

Науковий керівник:
Доктор психологічних наук,
Корольчук Микола Степанович




КИЇВ 2014

    ЗМІСТ
               

Розділ І.Особливості комп'ютерної психодіагностики ...................................
             1.1.Історія              1.2.Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести  ......
             Висновки до І-го Розділ ІІ. Дослідження комп’ютерної психодіагностики..............................
             2.1.Класифікація              2.2.Науково-організаційні характеристики комп’ютера .................
            Висновки до ІІ-го Розділ ІІІ. Емпіричне дослідження особистості ............................................
             3.1. Методи дослідження.              3.2. Обробка та інтерпритація результатів........................................
Список











  Вступ               

Психологічна діагностика, є невід`ємною частиною психологічної науки. В наш час вона стала інструментом цілеспрямованої практичної діяльності психологів, лікарів, педагогів, соціологів і інших спеціалістів в галузі „людинознавства”. Остання обставина пов`язана з багатьма факторами, серед яких, слід відмітити необхідність класифікації і самооцінки функціональних станів, особистісних  властивостей і поведінкових характеристик у зв’язку з впровадженням психотерапії в клінічну і профілактичну медицину, оцінка прогнозу навчання і психологічної корекції в галузі освіти, практикою профвідбору і профорієнтації. Використання в психодіагностиці  можливостей сучасних комп`ютерів забезпечує: збереження, швидке відтворення, оперативне аналізування, а також відображення експериментальної інформації.
        Комплексне використання методів психодіагностики являє собою спеціальний клас задач: стандартизованих (тестових) методик, профілактики і корекції  захворювань. Все це потребує, багатомірної психологічної діагностики яка в сучасних умовах неможлива без комп`ютеризації    психодіагностичного процесу і створення „бази” інформації на основі інтеграції різних підходів: клінічних, медико – і – соціально психологічних, психолого – педагогічних.
       Актуальність теми зумовлена тим, що інформаційні технології розвиваються і охоплюють різні сфери діяльності людини, в тому числі і психодіагностику. В наш час постає таке актуальне питання: як комп’ютерний психодіагностичний інструментарій може бути корисним в практичній діяльності психолога? Насамперед знання комп’ютера, інформаційних технологій, вміння підбирати якісний інструментарій стає актуальним ще у зв`язку з розвитком електронних комунікацій, зокрема комп`ютерної мережі Інтернет, яка дозволяє „скачувати” різну інформацію, в тому числі не професіональні психологічні тести.
      Мета даної курсової роботи є дослідження положення комп’ютерної психодіагностики в наш час. За допомогою якої можливо комплексно дослідити професійну мотивацію особистості. З метою застосування цих знань в профорієнтаційному напрямку.
       Завдання курсової роботи:
1. Опис сучасного погляду на поняття комп’ютерної психодіагностики.
2. Розглянути можливості нових інформаційних технологій і перспективи їх розвитку.
3. За допомогою комп’ютера як інструмента цілеспрямованого пізнання особистості, дослідити її профорієнтаційний напрямок.
4. Інтерпретація даних дослідження та складання висновків за результатами.
      Предмет дослідження: методи психодіагностики та особливості їх проведення в профорієнтаційному напрямку.
      Об’єкт дослідження: комп’ютерна психодіагностика. 












Розділ І. Особливості комп'ютерної психодіагностики
1.1 Історія питання

   Технічні засоби  реєстрації та обробки психодіагностичної інформації завжди мали велике значення для підвищення ефективності розробки та використання експериментальних психодіагностичних методик . У докомп'ютерную епоху , а іноді з різних причин і в даний час , такими засобами були і залишаються «олівець і папір ».
  Прагнення до підвищення ефективності роботи та усунення рутинних операцій привело до ідеї автоматизації психодіагностичних досліджень піддослідних.
  Перші згадки про машинну обробку даних психологічного тестування відносять до початку 1930-х років. Довгий час використання комп'ютерів у психологічних та ( психодіагностичних ) дослідженнях обмежувалися лише обробкою числової інформації в процесі психодіагностичного експерименту . У той час комп'ютер (тоді ще ЄС ЕОМ , СМ- 3 , СМ- 4 , «Електроніка -100» ) представлявся потужним арифмометром , який може звільнити психолога від трудомістких рутинних операцій типу «накладання ключів » і арифметичного підрахунку числових показників .
  Використання комп'ютера як арифмометра для цілей психодіагностики , звичайно ж , виявилося значним прогресом. За рахунок автоматизації психолог звільнявся від трудомістких рутинних операцій і міг концентруватися на вирішенні суто професійний завдань. Крім того , підвищилася точність реєстрації результатів , і виключалися помилки обробки вихідних даних , неминучі при річкових методах розрахунку вихідних показників тесту . А оперативність обробки даних при комп'ютерному експерименті дозволяла в стислі терміни проводити масові психодіагностичні обстеження в рамках скринінгових програм.
   У 1970 -80-ті роки за кордоном широке поширення набувають комп'ютерні тести , які здійснюють не тільки обробку результатів тестування, але і пред'явлення стимульного матеріалу випробуваному, в більшості своїй такі автоматизовані тести представляли собою модифікації відомих « бланкових » методик , а тому отримали назву комп'ютерних версій. У 1980-ті роки можна вважати періодом найбільш активного розвитку комп'ютерного інструментарію за кордоном , що пов'язано з появою досить потужних і доступних персональних комп'ютерів.
У нашій країні з появою перших персональних комп'ютерів з'явилися і спеціалізовані , вирішальні суто психодіагностичні завдання, комп'ютерні програми : статистичні пакети обробки даних для створення нових психодіагностичних методик ( або шкал ) , комп'ютерні версії наявних психодіагностичних методик і програми, що реалізують так званий алгоритм індивідуально - орієнтованого або адаптивного тестування (пред'явлення стимулів в залежності від відповідей випробуваного ) .
  80 -ті рр. - Період найбільш активного розвитку комп'ютерної психодіагностики за кордоном , що пов'язано з появою досить потужних і доступних персональних обчислювальних машин , а також пануючої в ряді країн Заходу технократичної парадигмою , нав'язуваної і психологічній науці .
Наприкінці 1980 -х - початку 1990 - х років поряд з певними досягненнями проявляється незадоволеність комп'ютерними тестами , обумовлена двома істотними причинами. По-перше , при створенні комп'ютерних версій , тобто при перенесенні « бланкової » методики в комп'ютер , порушуються стандартні умови пред'явлення стимульного матеріалу випробуваним - одна з важливих психометричних характеристик. По-друге , з'явилися комп'ютерні методики , що пропонують користувачеві - психологу не тільки адміністрування , пред'явлення стимульного матеріалу , числову обробку результатів тестування , а й вербальну інтерпретацію результатів тестування . Незадоволеність комп'ютерними тестами , нав'язували алгоритми інтерпретації результатів тестування найбільш гостро критикувалася представниками клінічної психології і всіма тими , перед ким стояло завдання постановки індивідуального діагнозу.
У СРСР , а пізніше в СНД комп'ютерна психодіагностика аж до теперішнього часу , обмежується застосуванням комп'ютерних версій тестів.
Таким чином , поява і розвиток комп'ютерної психодіагностики стає можливим на певному рівні розвитку інформаційних технологій. Перші згадки про машинній обробці даних психологічного тесту відносяться до 30 -их рр.. У 70-80 рр. . широкого поширення за кордоном отримують комп'ютерні тести , в більшості своїй представляють модифікації відомих методик . На сучасному етапі досить широко можливості обчислювальної техніки використовуються при обробці результатів діагностичних досліджень , розробці нових тестів , створення банків даних.


1.2.Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

Комп'ютерна психодіагностика у розвинутих країнах почала формуватися у 60-ті роки XX ст. Спочатку було автоматизовано всі трудомісткі процедури оброблення діагностичної інформації (підрахунок "сирих" балів, накопичення бази даних, розрахунок норм тесту, переведення первинних даних у стандартні показники тощо), системи багатовимірного аналізу даних.
Розвиток електроніки сприяв зниженню вартості машинних ресурсів, зростанню можливостей математичного забезпечення, розвитку комп'ютерної психодіагностики загалом. Задовольняючи потребу в оперативному аналізі масивів даних, швидко розвиваються комп'ютерні засоби збору психодіагностичної інформації, розробляються засоби спеціального програмного забезпечення, комп'ютер починає відігравати роль "експериментатора".
У 70-ті роки XX ст. було створено нові комп'ютерні психодіагностичні системи на базі ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), запроваджено у практику автоматизовані тестові методики, сформувалася основа для подальшої формалізації і автоматизації збирання і оброблення психодіагностичної інформації. Змінилася процедура обстеження, робота досліджуваного на комп'ютері набула форми діалогу. Зворотний зв'язок дав змогу змінювати стратегію дослідження залежно від попередніх результатів. Перші комп'ютерні тести, що створили передумови для адаптивного тестування, пов'язаного із пристосуванням завдань до особливостей відповідей досліджуваного.
Вітчизняна комп'ютерна психодіагностика помітно відставала від закордонної. Багато радянських науковців не схвалювали комп'ютерні версії тестів, ігнорували можливості ЕОМ. Однак розширення наукового обміну з провідними закордонними представниками різних наукових напрямів психодіагностики, незворотний науково-технічний прогрес зумовили поширення комп'ютерних технологій психодіагностики на пострадянському просторі і в Україні.
Виокремлюють комп'ютеризовані тести - пристосовані до умов комп'ютера, і комп'ютерні - психодіагностичні методики, розроблені і адаптовані з урахуванням специфіки і можливостей комп'ютера, які передбачають постановку завдання тестів на екрані комп'ютера та запис відповідей зі стандартної або спеціально розробленої клавіатури.
Складні психодіагностичні дослідження реалізуються за допомогою потужних персональних комп'ютерів, що мають високу швидкість оброблення інформації і різноманітне забезпечення.
Під час роботи із психодіагностичною інформацією виникають завдання, які можна виконати лише на комп'ютері. За допомогою комп'ютера виконують такі дії:
а) створення і використання комп'ютерних версій психодіагностичних методик, що інтерпретують результати тестування досліджуваних на основі внесеного в комп'ютер досвіду роботи психолога;
б) розроблення нових психодіагностичних методик або шкал (об'єктна парадигма аналізу даних);
в) оброблення результатів психосемантичного експерименту (суб'єктна парадигма аналізу даних);
г) розроблення систем адаптивного тестування;
ґ) створення і використання комп'ютерного ігрового тестування;
д) проектування психодіагностичних мультимедіасистем.
Комп'ютерні версії психодіагностичних методик набувають усе більшого значення. Під час їх розроблення створюються системи, за допомогою яких роблять діагностичний висновок за наслідками дослідження конкретної людини у вигляді зв'язного і несуперечливого тексту, що відображає вимірювані психологічні параметри.
У психодіагностичних дослідженнях інтерпретація результатів і написання психодіагностичного висновку є творчим процесом, який виконують психологи після оброблення отриманих даних. Точність і адекватність цього висновку щодо особистості досліджуваного забезпечує досвід психолога. Розроблення автоматизованого психодіагностичного висновку передбачає моделювання міркувань психолога під час інтерпретації результатів тестування і перенесення його знань і досвіду у структури, що сприймаються комп'ютером. Труднощі при проведенні таких робіт полягають у трансформації знань і досвіду психолога, їх структуризації та представленні у формі, яку читає комп'ютер. Цим займається інженерія знань - напрям досліджень, фахівці якого комплектують, структуризують, формують, обробляють знання.
У результаті застосування технології інженерії знань у сфері психодіагностики в лабораторії клінічної психології Психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтєрева було розроблено моделі, що інтерпретують результати тестування за допомогою різних психодіагностичних методик, комп'ютерні версії психодіагностичних методик з автоматизованим психодіагностичним висновком у вигляді зв'язного, несуперечливого тексту, адекватного параметрам, що вимірюються тестами.
Широко використовують такі комп'ютерні психодіагностичні методики: "Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник" (ММРІ); "Опитувальник інтерперсональних ставлень" Т. Лірі; опитувальник "Рівень суб'єктивного контролю"; "Шкали тривожності" Ч. Спілбергера; "Шкала самооцінюваня депресії" В. Зунга; "Опитувальник невротичних розладів" (ВУгТК); "Симптоматичний опитувальник невротичних розладів"; "Опитувальник депресивних станів"; опитувальник "Підлітки про батьків"; "Методика для психодіагностики типів ставлення до хвороби"; "Томський опитувальник психічної ригідності"; методика "Рівень невротичної астенії"; методика "Рівень невротизації і психопатизації". Ці версії застосовуються у медичній психодіагностиці, в індивідуалізованих клінічних дослідженнях з метою виявлення емоційно-особистісних порушень та їх динаміки у процесі лікування, у масових скринінгових дослідженнях для виявлення груп підвищеного ризику, психічної дезадаптації, профілактики нервово-психічних і психосоматичних розладів.
Комп'ютерні версії психодіагностичних методик підвищують ефективність роботи психолога за рахунок швидкого оброблення даних і отриманих результатів тестування, звільнення від трудомістких рутинних операцій, поліпшення чіткості і ретельності психологічного дослідження внаслідок точності реєстрації результатів і виключення помилок під час оброблення початкових даних. З'явилась можливість у стислі терміни здійснювати масові психодіагностичні дослідження шляхом одночасного тестування багатьох досліджуваних; підвищився рівень стандартизації умов психодіагностичного дослідження за рахунок забезпечення однакових для всіх досліджуваних умов (незалежно від індивідуальних особливостей досліджуваного та експериментатора). Досліджувані стали відвертішими під час експерименту завдяки конфіденційності автоматизованого тестування. Дослідник за допомогою комп'ютера може не лише встановлювати необхідний темп психодіагностичного тестування, а й відслідковувати час як діагностичний параметр; накопичуються і зберігаються дані про досліджуваних, результати тестування, бази даних досліджуваних.
За адаптивного комп'ютерного тестування пропоновані досліджуваному поточні завдання залежать від результатів його відповідей на попередні завдання. Технічною передумовою адаптивних тестових методик є здатність комп'ютерів швидко обробляти дані. Перевагами їх є внесення елементів індивідуалізації, врахування індивідуальних особливостей досліджуваного у процесі тестування; збереження діагностичної цінності тесту за невеликої кількості завдань; незначні трудомісткість і тривалість тестування.
За одним підходом прийняття рішення про зміну порядку подання тестових завдань здійснюється на кожному етапі тестування (постійне пристосовування), за іншим - після аналізу результатів відповідей досліджуваного на спеціальний блок завдань (блокове пристосовування). Теоретичною основою першого підходу є наявність несиметричних статистичних зв'язків між відповідями досліджуваного на завдання тестів, які виявляються за наслідками обстеження представницьких вибірок. Зокрема, стійкі статистичні зв'язки (позитивні кореляції) між двома пунктами тесту дають змогу не включати один із них за збереження діагностичної цінності тесту. Наприклад, якщо досліджуваний відповів "Так" на і-й пункт тесту, то він обов'язково відповість "Так" і на у-й пункт, який, з огляду на це, можна пропустити.
Адаптивний тест із блоковою організацією, як правило, будується з використанням кластерного аналізу репрезентативної вибірки досліджуваних у просторі первинних ознак. Після кластеризації з'ясовують, чим відрізняються один від одного кластери та що є спільного в об'єктів, включених до певного кластера. Отримані у результаті такого аналізу відповіді дають змогу сформувати мінімальний блок початкових завдань тесту, чітко визначити належність досліджуваного до певного кластера і мінімізувати кількість завдань для подальшого тестування, оскільки всередині кожного кластера істотно знижується варіативність реакцій досліджуваних.
Адаптивність комп'ютерного психодіагностичного тесту полягає й у тому, що залежно від поточного результату тестування до послідовності стимулів можуть входити спеціальні повідомлення, що коригують психологічний вплив на досліджуваного.
У психодіагностиці використовують і комп'ютерне ігрове тестування - дослідження з використанням комп'ютерних ігор. Один його напрям передбачає використання готових комерційних комп'ютерних ігор для психодіагностики досліджуваного, другий - зорієнтований на розроблення спеціалізованих ігрових тестових програм.
Для використання комерційних комп'ютерних ігор у психодіагностиці було розроблено спеціальні методики стандартизованого аналітичного спостереження за досліджуваним. Навіть елементарне пошукове (стихійне) спостереження за тим, як людина (особливо дитина) грає в ігри, дає дуже багато інформації про її психічний стан. Існують такі ключові ідеї використання комп'ютерних ігор у психодіагностичному спостереженні за дитиною:
а) ставлення до репертуару. Переважання у репертуарі агресивних ігор (сцен в одній багатоплановій грі) свідчить, що дитина прагне подолати страх перед певними явищами або людьми;
б) ставлення до рекордів. Зосередження на досягненні якнайкращого результату в одній грі, в якій партія швидко закінчується і вдається подивитися на зміни в "таблиці рекордів", є наслідком підвищеної мотивації досягнення або мотивації змагання;
в) ставлення до проблем. Якщо дитина починає активний пошук шляхом проб і помилок, вона діє у активно-імпульсивному когнітивному стилі. Якщо до гри прагне ретельно перечитати інструкцію, повернутися до колишніх сцен і вивчити досвід колишніх власних дій, вона діє у стилі активної рефлексії. У разі втрати інтересу до гри - дитина притримується пасивного когнітивного стилю, який свідчить про дефіцит впевненості у своїх пізнавальних здібностях.
Для автоматизованого тестування за допомогою ігор необхідно розробляти спеціалізовані ігрові тестові програми. Зазвичай розважальні ігрові програми не характеризують гравців і не створюють доступних для аналізу і розшифрування протоколів ігрових дій. "Таблиці рекордів", що існують у багатьох ігрових програмах, не можуть бути такими протоколами, оскільки гравці з низькими показниками в цю таблицю не потрапляють.
Тестові ігрові програми потрібно вибудовувати на одній і тій самій ігровій дії, що повторюється кілька разів за ідентичних умов. Така стратегія побудови ігрових тестів підпорядковується вимогам психометрії: щоб зменшити вплив помилки вимірювання, в тесті повторюють певне завдання у стандартних умовах.
Психодіагностичні мультимедійні системи передбачають використання у психодіагностиці нових можливостей комп'ютерних технологій - мультимедіа і систем віртуальної реальності. Вони дають змогу працювати з динамічною графікою, рухливими, статичними відео зображеннями, високоякісними мовою і звуком. Ці можливості поповнюють психодіагностичний інструментарій шляхом створення різних психодіагностичних методик, заснованих на динамічній або полімодальній стимуляції досліджуваних. Системи віртуальної реальності породжують ефекти "занурення" людини у змодельований комп'ютером світ. Ці ефекти сприяють створенню ще одного класу психодіагностичних методик, в яких утілені максимально наближені до реальної діяльності досліджуваного моделі.
Дослідження московських психологів (поч. 90-х років XX ст.) показало, що з ентузіазмом комп'ютерне тестування сприймають керівники вищого рівня, психодіагности-розробники, а також особи, які мають навички роботи за комп'ютером і мотивовані на самопізнання. Негативне ставлення виявляли керівники середньої ланки, які безпосередньо працюють з підлеглими і знають їх тривалий час, психодіагности-користувачі (їм іноді притаманна некритична довіра, що виникає внаслідок слабкої теоретичної і практичної підготовки у сфері психодіагностики) і осіб, що вбачають залежність професійного зростання, кар'єри від результатів тестування.

Сучасні комп'ютеризовані методики мають і певні недоліки. У зв'язку зі зміною взаємодії "експериментатор - тест - досліджуваний" відсутнє безпосереднє спостереження і контакт із досліджуваним. Це зумовлює виникнення приблизно у 30% обстежених феномену "комп'ютерної тривожності", причому в 5% випадків зафіксовано стан, який нагадував фобію. Причинами тестової тривожності є відсутність комп'ютерної практики, певні особистісні особливості людини (страх перед невідомим тощо).
Усі психодіагностичні тести не можна переробити так, щоб використовувати у комп'ютерному режимі, оскільки це зумовить зміну їх діагностичних якостей, насамперед валідності і надійності. Отже, психодіагност може обирати різні види тестів відповідно до обставин і мети обстеження тощо.
















Висновки до І-го розділу

Перші згадки про машинну обробку даних психологічного тестування відносять до початку 1930-х років. Довгий час використання комп'ютерів у психологічних та ( психодіагностичних ) дослідженнях обмежувалися лише обробкою числової інформації в процесі психодіагностичного експерименту . У той час комп'ютер (тоді ще ЄС ЕОМ , СМ- 3 , СМ- 4 , «Електроніка -100» ) представлявся потужним арифмометром , який може звільнити психолога від трудомістких рутинних операцій типу «накладання ключів » і арифметичного підрахунку числових показників .Використання комп'ютера як арифмометра для цілей психодіагностики , звичайно ж , виявилося значним прогресом. За рахунок автоматизації психолог звільнявся від трудомістких рутинних операцій і міг концентруватися на вирішенні суто професійний завдань. У 1970 -80-ті роки за кордоном широке поширення набувають комп'ютерні тести , які здійснюють не тільки обробку результатів тестування, але і пред'явлення стимульного матеріалу випробуваному, в більшості своїй такі автоматизовані тести представляли собою модифікації відомих « бланкових » методик , а тому отримали назву комп'ютерних версій.Розвиток електроніки сприяв зниженню вартості машинних ресурсів, зростанню можливостей математичного забезпечення, розвитку комп'ютерної психодіагностики загалом. Задовольняючи потребу в оперативному аналізі масивів даних, швидко розвиваються комп'ютерні засоби збору психодіагностичної інформації, розробляються засоби спеціального програмного забезпечення, комп'ютер починає відігравати роль "експериментатора".Вітчизняна комп'ютерна психодіагностика помітно відставала від закордонної. Багато радянських науковців не схвалювали комп'ютерні версії тестів, ігнорували можливості ЕОМ.У психодіагностичних дослідженнях інтерпретація результатів і написання психодіагностичного висновку є творчим процесом, який виконують психологи після оброблення отриманих даних.Широко використовують такі комп'ютерні психодіагностичні методики: "Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник" (ММРІ); "Опитувальник інтерперсональних ставлень" Т. Лірі; опитувальник "Рівень суб'єктивного контролю"; "Шкали тривожності" Ч. Спілбергера; "Шкала самооцінюваня депресії" В. Зунга; "Опитувальник невротичних розладів" (ВУгТК); "Симптоматичний опитувальник невротичних розладів"; "Опитувальник депресивних станів"; "Патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків"; опитувальник "Підлітки про батьків"; "Методика для психодіагностики типів ставлення до хвороби"; "Томський опитувальник психічної ригідності"; методика "Тип поведінкової активності"; методика "Рівень невротичної астенії"; методика "Рівень невротизації і психопатизації".Усі психодіагностичні тести не можна переробити так, щоб використовувати у комп'ютерному режимі, оскільки це зумовить зміну їх діагностичних якостей, насамперед валідності і надійності. Отже, психодіагност може обирати різні види тестів відповідно до обставин і мети обстеження тощо.
















Розділ ІІ. Дослідження комп’ютерної психодіагностики
2.1.Класифікація методик

Психодіагностика характеризується широким спектром методичних підходів. Різноманіття цих підходів обумовлює існування різних систем класифікації психодіагностичних тестів.
  З позицій формального аналізу класифікацію доцільно будувати на самостійних елементах психодіагностичного експерименту, що відображають його зовнішню сторону. До них відносяться дія на досліджуваного в ході експерименту (стимули), відповіді (відгуки) досліджуваного на цю дію і операції з інформацією, породженою реакціями досліджуваного на стимули. Відповідно, підставою для класифікації психодіагностичних методик можуть служити різні поєднання форм тестових завдань із способами реагування досліджуваних, доповнених характеристиками процедур обробки експериментальних даних.
У таблиці 1 представлені форми тестових завдань психодіагностичних методик. У цій таблиці всі види стимулів розділені на вербальні і невербальні. У свою чергу, серед вербальних виділяють стандартизовані і індивідуально-орієнтовані стимули, а невербальні включають статичні і динамічні стимули. Вербальні стимули — це  питання, твердження і завдання висловлені. Стандартизовані стимули є однаковими для всіх досліджуваних, тоді як індивідуально орієнтовані підбираються персонально для кожного досліджуваного. Невербальні стимули — це картинки, фігури, значки, плями і.т.п. Крім того, невербальні стимули можуть спиратися на сферу не тільки зорового сприйняття, а і інших відчуттів (слух, дотик, нюх, смак). Параметри статичних невербальних стимулів постійні в часі, а у динамічних об'єктів можуть змінюватися форма, колір, висота тону звуку і.т.д.
  Характеристика форм тестових завдань доповнюється описом порядку пред'явлення стимулів в процесі психодіагностичного експерименту. Цей порядок може бути фіксованим і змінним. Різновидом змінного порядку є випадкове пред'явлення стимулів, яке застосовується, наприклад, для організації рандомізованого дослідження. Інший різновид пов'язаний з використанням у ряді психодіагностичних методик зворотного зв'язку з досліджуваним, коли зміст і форма поточного стимульного матеріалу залежить від реакцій досліджуваного на попередні стимули.

Таблиця 1
Види тестових завдань      

Види стимулів Порядок пред'явлення
Стимулів
Вербальні Невербальні
Фіксований Змінний
Стандартизовані Індивідуально орієнтовані Статичні Динамічні Випадковий Із зворотнім зв'язком

       Способи відповідей досліджуваного на тестові стимули поділяють на закриті, відкриті і динамічне реагування через органи управління (табл.2). При закритому способі всі відповіді в сукупності утворюють повну групу, або, іншими словами, всі можливі види відповідей заздалегідь відомі. Ці відповіді можуть здійснюватися у формі вибору з "меню відповідей" (залежно від об'єму меню розрізняють методики з альтернативним і множинним вибором), за допомогою оцінювання будь якої ознаки за заданою шкалою, шляхом відновлення частин речень, фігур, а також за допомогою переструктурування даних. Відкриті способи припускають відповіді досліджуваного на стимули, що пред'являються, у вільній формі. При цьому можуть бути регламентовані лише найзагальніші вимоги до форми відповіді (вербальна або невербальна, орієнтовані об'єм і час). Відкриті способи включають відповіді у вигляді доповнення заданого стимулу і відповіді, в яких повністю допускається вільне конструювання. При динамічному реагуванні через органи управління використовуються перцептивні і моторні здібності досліджуваного.

Таблиця 2
Види відповідей на тестові завдання

Закриті Відкриті Динамічне реагування
Вибір Оцінювання за заданою шкалою Відновлення частин
Переструктурування Доповнення Вільне конструювання

           Нижче приводяться характеристики можливих форм поєднань тестових завдань з видами відповідей досліджуваних, які ілюструються посиланнями на відомі психодіагностичні методики, а також дається оцінка співвідношення якісного і кількісного компонентів для кожного виділеного класу психодіагностичних методик.               
Стимули — вербальні, стандартизовані
Відповіді — закриті, типу "Вибір"

  Поєднання вербальних стандартизованих стимулів закритими відповідями типу "Вибір" визначає найобширніший круг психодіагностичних методик — тести-опитувальники. 3авдання в цих тестах представлені у вигляді питань або тверджень, щодо яких досліджуваний виносить думки (найчастіше використовується два або три альтернативні вибори, наприклад, "Вірно", "Невірно", "Не можу сказати"). За змістом серед тестів-опитувальників умовно виділяють анкети, біографічні  і особистісні опитувальники. 
 Анкети призначені для отримання будь якої інформації про досліджуваного, що не має безпосереднього відношення до його особистісних особливостей. Прикладом може бути Міічіганський скринінг-тест виявлення алкоголізму, для якого характерний слабкий зв'язок отриманих результатів з особовими показниками обстежуваних (вітчизняна адаптація проведена А.Е. Бобровим і А.Н. Шуригіним 1985г.)         
   Біографічні опитувальники орієнтовані на отримання даних про історію життя людини. Найбільш типові питання в них відносяться до рівня і характеру освіти, спеціальним навикам і іншим відносно об'єктивним показникам. Інформація, що дається біографічними опитувальниками, як правило, є допоміжною для отримання достовірної інтерпретації результатів психодіагностичних тестів, але може носити і власне діагностичний і прогностичний характер.       
  Особистісні опитувальники представляють найбільш об'ємну групу тестів-опитувальників. Вони призначені для вимірювання різних особливостей особистості. Одна і та ж сама психологічна змінна в цих опитувальниках відображається групою пунктів (не менше 6-7). Пункти можуть бути прямими, що апелюють безпосередньо до досвіду суб'єкта (наприклад, чи "Боїтеся Ви темноти?"), або до думок, суджень досліджуваного, в яких посередньо виявляється його особистісний досвід або переживання (наприклад "Більшість людей чесна").               
  Опитувальники будуються як одновимірні, такі, що представляють одну змінну, або як багатовимірні, такі, що одночасно відображають декілька особистісних показників. Серед особистісних опитувальників виділяють опитувальники рис особистості, типологічні опитувальники, опитувальники мотивів, інтересів, цінностей і установок. При конструюванні опитувальників рис особистості використовується підхід, що базується на виділенні груп тісно зв'язаних особистісних ознак. Прикладом може служити відомий опитувальник 16РF Р.Кеттелла (1970). Вітчизняна адаптація із застосуванням комп'ютерного аналізу пунктів проведена А.Г. Шмельовим і В.І.Похидько (1987).  Типологічні опитувальники ґрунтуються на об'єднанні схожих досліджуваних в групи (типи), і в них якості поняття виступає назва відповідного типу, а зміст розкривається описом типового представника. Одним з найбільш поширених як за кордоном, так і в нашій країні є  Мінесотський багатофазний особистісний опитувальник (MMPI). Перша вітчизняна адаптація MMPI проведена Ф.Б.Березіним із співавторами  (1976) і Л.Н. Собчик (1971). Опитувальники мотивів дозволяють встановити, на що направлена активність індивідуума (мотиви як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки). Прикладом у вітчизняній психодіагностиці може служити адаптований Ю.Л.Ханіним скорочений варіант опитувальника Марлоу-Крауна (1976). Цей опитувальник стандартизований на вибірці спортсменів і використовується для діагностики мотивації схвалення, контролю за чинником "соціальної бажаності", а також при вивченні середовищних і міжособистісних впливів. Опитувальники інтересів залежно від ступеня насиченості особистісними показниками можуть бути віднесені і до анкет. Найбільш відомим за кордоном є розроблений Е. Стронгом  "Бланк професійних інтересів". У цьому опитувальнику визначається чотири параметри інтересів:
1. Схожість інтересів обстежуваного з інтересами осіб, що досягли успіху в певній професії;
2. Схожість інтересів обстежуваного з типово чоловічими і типово жіночими інтересами;
3. Ступінь зрілості інтересів;
4. Ступінь професійної підготовки. "Бланк" містить 400 завдань, розділених на 8 рубрик. Наприклад: "професія", "шкільні предмети", "розваги". Опитувальники цінностей направлені на вимірювання ціннісних орієнтацій особистості, які формуються в процесі засвоєння соціального досвіду і виявляються в інтересах, установках і інших проявах особистості. Тому опитувальники цінностей близькі до опитувальників інтересів, мотивів і установок. Прикладом є опитувальник цінностей спеціальності Д.Суппера, що дає відомості про важливість для обстежуваного кожній з 45 цінностей спеціальності, наприклад, допомога іншим — для психолога, можливість просування по службі — для адміністратора. Опитувальники установок застосовуються переважно в соціально-психологічних і соціологічних дослідженнях.
  Застосування тестів-опитувальників характеризується малим ступенем залученості психодіагноста в процедуру обстеження. Алгоритми обробки результатів цих тестів, як правило, є нескладною процедурою підрахунку кількості збігів відповідей досліджуваного з так званим діагностичним ключем і подальше приведення отриманих результатів до стандартизованого вигляду. Автоматизація подібного тестування за допомогою сучасних комп'ютерів є нескладним технічним завданням. Основні труднощі зустрічаються на етапі формування автоматизованої інтерпретації даних багатовимірних тестів-опитувальників. "Ручне" використання тестів-опитувальників припускає фіксований порядок пред'явлення стимулів. Зміна цього порядку на випадковий приводить до рандомізованого типу психодіагностичного експерименту. Включення за допомогою комп'ютера зворотного зв'язку забезпечує проведення так званого адаптивного тестування.
Стимули — невербальні статичні
Відповіді —закриті, типу "Вибір"
           Методики даного типу застосовуються, наприклад, для дослідження просторового уявлення, комбінаторних здібностей і здібностей співвідношення невербальних стимулів до певного класу із заданого алфавіту класів. Сюди відносяться, зокрема, деякі завдання тесту дослідження структури інтелекту Амтхауера (адаптований варіант під назвою "Тест-Су" знайшов застосування для вивчення рівня інтелектуального розвитку молодших класів Лійметс із співавторами 1974). Так в завданнях "вибір фігур" як стимули приводяться розділені на частини геометричні фігури, які потрібно співвіднести з передбачуваним зображенням цілої фігури. Обробка результатів в даному випадку зводиться до оцінки кількості правильно проведених виборів. В якості діагностичного параметру нерідко використовується час вирішення завдань тесту. Очевидно, що сучасні комп'ютери, що володіють розвиненими образотворчими засобами, дозволяють повністю автоматизувати подібні методики. При цьому в якості стимулів можуть виступати не тільки статичні, але і динамічні об'єкти.
Стимули — вербальні стандартизовані
невербальні статичні
Відповіді — закриті, типу "Відновлення частин"
  Психодіагностичні методики даного типу є, по суті, модифікацією тестів з множинним вибором. Відмінною особливістю цих методик є те, що досліджуваним пропонується самим сформулювати  відповідь, не вдаючись до меню можливих відповідей. Таким чином, досліджуваний не обмежений будь якими рамками в своїх відповідях. При цьому в даному підході передбачається, існування правильних відповідей на завдання тесту, які можуть бути виражені в певній формі.  Прикладом методик вказаного типу може служити субтест знаходження бракуючих деталей Векслера, за допомогою якого вивчаються особливості зорового сприйняття, спостережливість, здатність відрізнити істотні деталі. У цьому субтесті досліджуваний повинен відшукати яку-небудь бракуючу деталь або якусь невідповідність на кожному з 21 малюнку. На відповідь відводиться не більше 20 с. і правильність відповіді оцінюється одним балом. Іншим прикладом є субтест Амтхауера "Рядки чисел", спрямований на дослідження індуктивного мислення досліджуваного і його здатності оперувати з числами. У 20 завданнях субтесту потрібно встановити закономірність числового ряду і продовжити його. Тут також на виконання завдань вводиться ліміт часу. Обробка результатів обстеження за допомогою психодіагностичних методик даного класу достатньою мірою формалізована. Діагностичними ознаками виступає кількість правильно виконаних завдань. Також у ряді випадків цінна діагностична інформація міститься в параметрах тимчасової динаміки виконання тесту.
Стимули — вербальні стандартизовані невербальні статичні Відповіді — закриті, типу "Переконструювання"
  Тестові завдання, які припускають відповіді типу "переконструювання даних", полягають в складанні комбінацій із заданого алфавіту вербальних або невербальних елементів. Як правило,  відомою вважається "правильна" комбінація елементів, але це не є обов'язковою умовою, оскільки оцінці можуть підлягати такі параметри, як, наприклад, оригінальність створеної композиції. Як типовий приклад можна привести субтест послідовності картинок в шкалі вимірювання інтелекту Векслера. За допомогою цього субтесту досліджується здатність досліджуваного до організації фрагментів в логічному полі, розуміння ситуації і передбачення подій. У завданні пропонується 8 серій картинок, узагальнених будь-яким сюжетом, відповідно до якого, досліджуваний повинен розкласти картинки в певній послідовності. Оцінка в даному субтесті залежить від правильності і часу вирішення завдань. Прикладом використання вербальних стандартизованих стимулів може служити субтест "складання речення по трьом запропонованим словам", який входить в аналітичний тест інтелекту Р. Мейлі (1969). Досліджуваний повинен за дві хвилини скласти з набору слів якомога більше речень. Критерієм оцінки виконаного завдання служить думка, яка об'єднує слова. Якщо думка, яка покладена в основу зв'язки слів невдала або представлена фраза безглузда, це оцінюється в 1 бал; банальний зміст фрази оцінюється в 2 бали, а за оригінальну думку дається 3 бали.
 З наведених прикладів, ми бачимо, що  обробка результатів обстеження за допомогою методик даного типу може містити як кількісний, так і якісний компоненти. Але в цілому обмежений алфавіт стимулів, що піддається переструктуруванню, і відповідно, обмежений і відомий набір можливих комбінацій дає підставу віднести вказані методики к чітко структурованим і таким, які допускають порівняно високий ступінь формалізованності процедури обробки експериментальної інформації.
Стимули — вербальні стандартизовані, невербальні
Відповіді — закриті, типу "Оцінювання значення ознаки по
заданій шкалі"
  Психодіагностичні методики даного типу пов'язані з оцінкою різних об'єктів (словесних тверджень, образотворчого матеріалу, конкретних осіб    і. т п.) по вираженості в них якості, заданої шкалою (наприклад, "теплий - холодний", "сильний - слабкий" і.т.д.). Як приклад характерний метод семантичного диференціала, розроблений Ч.Осгудом(1957). Цей метод призначений для вимірювання відмінностей в інтерпретації понять досліджуваними. Отримані на підставі процедури семантичного диференціала кількісні дані зображаються у вигляді так званого семантичного профілю досліджуваного поняття. Точність відображення стимулу залежить від числа заданих осей (ознак). Застосовуючи техніку семантичного диференціала  для оцінки безлічі об'єктів  одним досліджуваним або одного об'єкту групою досліджуваних,  на виході отримують числові таблиці у вигляді об'єкт-ознака, які надалі можуть  піддаватися аналізу багатовимірних угрупувань, як об'єктів, так і ознак. Технологія застосування методик даного типу пов'язана з великою кількістю  обчислень, які необхідні для реалізації будь-якого алгоритму з багатого арсеналу алгоритмів аналізу таблиць об'єкт-ознака. Тому психодіагносту, який хоче використовувати ту або іншу шкальну техніку оцінювання, комп’ютер  служитиме ефективною опорою. В той же час інтерпретація результатів подібного комп'ютерного аналізу експериментального матеріалу важко формалізується і основний акцент в такій інтерпретації відводиться  психодіагносту, який крім своїх професійних знань повинен добре представляти особливості алгоритмів виявлення структури багатовимірних даних. Розширення методик: вказаного типу можливо за допомогою комп'ютерного моделювання динамічних об'єктів.
Стимули — вербальні і невербальні індивідуально орієнтовані
Відповіді — закриті, типу "Оцінювання значення ознаки"
  Прикладом індивідуально орієнтованого підходу до суб'єктивного шкалування є техніка репертуарних рещіток. Вона запропонована Г.Келлі в 1955 році і направлена на вивчення індивідуально-особистісних конструктів, які опосередковують сприйняття і самосприйняття при аналізі особистісного сенсу понять. Під індивідуальною системою конструктів мається на увазі система відносин і установок до світу. По Г.Келлі, "конструкт можна уявити собі як референтну вісь, основний параметр оцінки... На поведінковому рівні його можна розглядати як відкритий людиною спосіб поведінки...". Опис конструкта, по  Г.Келлі, найзручніше провести в біполярних поняттях, при цьому конструкт це те, "чим два або декілька об'єктів схожі між собою, а отже, які відрізняються від третього об'єкту або декілька інших об'єктів". Біполярність конструктів дає можливість отримати матрицю взаємин між ними і застосувати для виявлення структури смислових параметрів, які лежать в основі сприйняття даною людиною себе і інших людей, об'єктів і відносин, алгоритми аналізу багатовимірних даних (факторний і кластерний аналіз, багатовимірне шкалування, проектування даних і ін.). Не дивлячись на зовнішню схожість, техніка репертуарних рещіток радикально відрізняється від методу семантичного диференціала. Тут використовуються не задані ззовні ознаки, а виявляються власні, індивідуальні конструкти, які створюються безпосередньо в ході обстеження. Тому техніка репертуарних рещіток є набагато гнучкішим і тоншим інструментом. Ці якості обумовлюють значну залученість експерта в процес психодіагностики, і, хоча для ефективного використання техніки репертуарних рещіток необхідна комп'ютерна підтримка методики, в самій процедурі обстеження і інтерпретації результатів акцент ще більш зміщується у бік використання знань, що важко формалізуються, і досвіду експерта — психодіагноста.
Стимули — вербальні стандартизовані
Відповіді — відкриті, типу "Доповнення"
  Прикладом психодіагностичних методик даного типу може служити методика завершення речень. Досліджуваному пропонується серія незавершених речень, що складаються з одного або декількох слів, з тим, щоб він завершив їх на свій розсуд. Речення в даній методиці формулюються так, щоб стимулювати досліджуваного на відповіді, що відносяться до властивостей особистості, які вивчаються. Іншим прикладом є методика завершення історій.  На відміну від попередньої методики в якості стимулу в ній виступає невелика розповідь. Дані методики в наший країні застосовуються переважно в клініко-діагностичних дослідженнях. Стандартизація даних методик досягається шляхом віднесення довільних відповідей досліджуваного до деякої опорної безлічі психологічних категорій. Відкриті опитувальники припускають використання контент-анализу. Для вирішення завдань контент-анализа комп'ютери почали застосовуватися в 60-х роках. Складання обчислювальних програм для такого аналізу є трудомісткою справою. Тому комп'ютеризація даних методик проблематична. Тут важливо правильно оцінити виграш, який може дати машинна обробка в порівнянні з ручним аналізом довільних відповідей. А це, у свою чергу, залежить від конкретних завдань дослідження, об'єму матеріала, підмета аналізу, і від ступеня його формалізованності.
          Стимули — невербальні статичні
Відповіді — відкриті, типу "Доповнення"
  Прикладом методики доповнення невербальних стимулів є малюнковий тест Вартегга. Стимульний матеріал цього тесту складається з 8 стандартних, обмежених білим простором графічних знаків, розташованих на чорному полі. Досліджуваному необхідно в наявному просторі виконати малюнки з урахуванням зображених знаків. При інтерпретації результатів виходять з певних властивостей, що приписуються графічним знакам. Враховується також зміст малюнків і їх графічне виконання.
Стимули — вербальні стандартизовані
Відповіді — відкриті, типу "Вільне конструювання"
  Для психодіагностичних методик, які припускають відповіді у формі вільного конструювання, стимули можуть бути найрізноманітнішими  як вербальними, так і невербальними. Те ж саме можна сказати і про вид відповідей досліджуваних — це можуть бути малюнки на задану тему, розповіді, інтерпретації зображень і.т.д. У даній групі методик основна частина відводиться на проективні тести. Як приклади можна привести два популярні тести — тест Роршаха, в якому досліджуваний повинен додати сенс симетричним аморфним чорно-білим і кольоровим зображенням і тест тематичної апперцепції (ТАТ), заснований на тлумаченні досліджуваним сюжетів спеціально підібраних картинок. У проективних методиках кількісні діагностичні оцінки можуть бути отримані на підставі вимірювання об'єму відповіді досліджуваного, підрахунок частоти звернення до окремих тем і.т.п. На практиці використання проективних методик часто  спирається на інтуїцію і теоретичну підготовку психодіагноста.
Стимули — невербальні динамічні
 Відповіді — динамічне реагування через органи управління
   Дане поєднання стимулів і відповідей відповідає класу психодіагностичних методик, які зазвичай називають апаратурними тестами. Ці тести використовуються в дослідженнях параметрів часу реакції (реактометри, рефлексометри), типологічних особливостей  вищої нервової діяльності і ін. Наявність зворотного зв'язку між відповідями (реакціями) досліджуваного і стимулами властива великій кількості критерійно-орієнтованих апаратурних тестів, в яких моделюються умови будь-якої критерійної діяльності. На екрані дисплея комп'ютера можуть моделюватися різноманітні види діяльності, імітуватися об'єкти стеження, управління і.т.д. Паралельно за допомогою спеціальних датчиків і мікропроцесорних контролерів може проводитися знімання і введення в комп'ютер психофізіологічної інформації. Окремо можна виділити також підклас апаратурних тестів, який в даний час почав активно розвиватися і в якому моделювання опосередковується комп'ютерними іграми. Самостійний напрямок пов'язаний із створенням мультимедійних систем, що занурюють досліджуваного у віртуальну реальність.
Стимули — вербальні індивідуально орієнтовані
Відповіді — відкриті
   Цей клас методик можна визначити як діалогічну техніку, в якій передбачається безпосередній контакт психодіагноста з досліджуваним, і враховуються специфічні особливості конкретного діагностичного завдання.  Діалогічні техніки менш формалізовані і в них понад усе важлива жива взаємодія експерта і обстежуваного. Можна припустити, що в майбутньому з розвитком засобів спілкування з комп'ютером на природній мові діалогічна техніка зможе зайняти своє місце в комп'ютерній психодіагностиці.

2.2. Науково-організаційні характеристики комп'ютера

  Автоматизація
   В наш час, переважаюча більшість розробок відносяться до автоматизації методик, це виражається, головним чином, в створенні комп'ютерних версій відомих психодіагностичних тестів, раніше призначених для "ручного" використання. Розробка на комп'ютерній основі методик із стандартизованими вербальними і статичними невербальними стимулами, на які досліджуваний дає відповіді закритого типу, не представляє особливої складності. В даному випадку комп'ютер фактично виконує функцію калькулятора з тією різницею, що також забезпечує автоматичне пред'явлення стимулів, реєстрацію відповідей, ведення протоколу експеримента і видає результати в звичній для психодіагноста формі на екран дисплея або у вигляді твердої копії. За рахунок автоматизації в психодіагностичній практиці спостерігається ряд позитивних ефектів, які умовно можна назвати кількісними:
• швидке отримання результатів буває вкрай необхідно в таких областях, як, наприклад, клінічне обстеження або консультування;
• експерт звільняється від трудомістких рутинних операцій і може сконцентруватися на вирішенні суто професійних завдань;
• підвищується точність реєстрації результатів, помилки при обробці початкових даних виключені, але неминучі при ручних методах розрахунку кінцевих показників (наприклад, раніше при ручній обробці MMPI допускалося до 20% помилок);
• оперативність обробки даних при комп'ютерному експерименті дозволяє проводити в стислі терміни масові психодіагностичні обстеження шляхом паралельного тестування багатьох досліджуваних.
  В наслідок перерахованих ефектів, автоматизація методик надає позитивну дію на підвищення якості і зниження вартості психодіагностичного експерименту. Крім того, можна відзначити позитивний вплив автоматизації на загальні умови обстеження. Зокрема, зростає рівень стандартизації цих умов за рахунок одноманітного інструктажу досліджуваних і пред'явлення завдань, не залежних від статі, віку, ступеня привабливості, настрою і упередженості, як експериментатора, так і самого досліджуваного. Важливим компонентом автоматизованого тестування є конфіденційність, що дозволяє досліджуваному бути відвертішим і природнішим під час експерименту. Також у ряді випадків вважається корисною можливість приховати від досліджуваного технологію отримання результатів. Автоматизація методик має і свою зворотню сторону, яку необхідно враховувати. Зміна умов психодіагностичного експерименту вимагає перевірки комп'ютерних версій методик на їх адекватність традиційному "ручному" аналогу. Тому автоматизовані варіанти психодіагностичних методик слід піддавати рестандартизации. На відміну від "кількісних" ефектів, які забезпечують автоматизацію психодіагностичного експерименту, розвиток комп'ютерної психодіагностики пов'язаний з принципово іншими, якісно новими можливостями, які відкривають застосування комп'ютерів.
           Про плюси і мінуси комп’ютерного тестування
 Комп'ютерне тестування все ширше використовується в психологічній практиці. Можливо, незабаром воно витіснить традиційні методи (типу "олівець – папір"), оскільки має перед ними явні переваги.

Переваги комп'ютерного тестування:

 1. Комп'ютерна версія тестування економить багато часу. Завдання тестованого – просто натискати клавішу, відповідну вибраній відповіді. Отримані дані автоматично підраховуються, обробляються, оцінюються і інтерпретуються. В результаті комп'ютер видає готовий звіт, нерідко у супроводі діаграм, графіків і інших наочних зображень. На всю процедуру, включаючи обробку і інтерпретацію результатів, йде значно менше часу, чим при звичайному тестуванні. Така економія часу особливо цінна при роботі з групою тестованих – можна одночасно усадити за комп'ютер велику кількість людей і оперативно отримати потрібні дані.
 2. Економія сил психодіагноста,  йому не доводиться займатися вельми утомлювальною рутинною роботою (інструктаж тестованого, видача завдань, ведення протоколу, підрахунок і обробка результатів).
3. За наявності добре відладженої програми комп'ютерне тестування практично виключає помилки при обробці результатів – машина завжди використовує один і той же алгоритм, вона не відволікається і не стомлюється.
          4. З'являється можливість накопичення і збереження електронної бази даних. Уніфікована база даних зручна для аналізу і замінює собою величезну кількість експериментальних бланків, звітів і висновків.
5. При використанні стандартизованої комп'ютерної програми умови проведення тестування не залежать від індивідуальних особливостей і психологічного стану експериментатора, що, поза сумнівом, підвищує "чистоту" діагностичної процедури.
6. При комп'ютерному тестуванні досліджуваний, залишаючись наодинці з комп'ютером, може дозволити собі бути відвертішим і природнішим. Йому нема кого соромитися – "залізо" не може оцінювати,  емоційно реагувати на не вдаліші, з позиції соціальної бажаності, відповіді.
7. Відпадає рутинна частина роботи – підготовка бланків, забезпечення методичним матеріалом і.т.п., оскільки вся методика представлена у вигляді комп'ютерної програми. Це зручно в усіх відношеннях.
          Переваг у комп'ютерного тестування немало. Безумовно, завдяки ним підвищується якість і знижується вартість психологічної діагностики. Але разом з перевагами у комп'ютерних методів є  свої недоліки.

Недоліки комп'ютерного тестування:

1. Як би не прагнули творці програм психологічного тестування, не для кожного тесту можна зробити комп'ютерний варіант. Найпростіше створювати комп'ютерні версії тестів, які мають добре формалізовану структуру. Матеріалами таких тестів можуть бути як вербальні стимули (словесні твердження, питання і завдання), так і невербальні (картинки, графічні образи, фігури, звукові стимули і ін.). Головне, щоб весь набір відповідей був заздалегідь визначений. Найчастіше використовуються версії бланкових стандартизованих методик-опитувальників і критерійно-орієнтованих тестів діяльності, наприклад: MMPI, 16PF Кеттелла, колірний тест Люшера, тест фрустрації Розенцвейга, інтелектуальні тести Айзенка, методики Лірі, Роттера, Лічко і ін. Найважче (або взагалі неможлива) комп'ютеризація проективних методик, оскільки вони передбачають вільні, іноді дуже несподівані і непередбачувані відповіді. Застосування будь-яких відкритих форм опитувальників в комп'ютеризованому вигляді також обмежене: комп'ютер дозволяє лише пред'являти питання і реєструвати відповіді, які тестований дає у вільній, заздалегідь не передбаченій, формі.
  2. Порівняно з початковим тестом комп'ютерна версія – це все ж таки декілька інший тест, із зміненими умовами проведення. Первинна стандартизація методики проводиться для початкового тесту, тому вона може не відповідати автоматизованій версії її результати не можна просто переносити на комп'ютеризований варіант. Найбільш правильно провести стандартизацію тесту наново, але це, на жаль, робиться нечасто. Отже результатам, які отримані за допомогою комп'ютерного тестування, слід довіряти з деякими обмовками.
3. Спілкування людини з комп'ютером має свою специфіку, і не всі однаково спокійно відносяться до комп'ютерного тестування. Нерідко пропозиція пройти тест за комп'ютером викликає емоції – або позитивні, або негативні. Якщо людина бачить в комп'ютерному тестуванні ігрові або пізнавальні моменти, його мотивація, швидше, буде позитивною, і він із задоволенням виконуватиме завдання тесту. Якщо ж процедура тестування затягнеться або зміст тесту не зацікавить людину, позитивний настрій може змінитися протилежним: стомлюватимуть і дратуватимуть одноманітність і монотонність роботи, "глупість" питань і завдань. Іноді негативне відношення до комп'ютерного тестування буває викликано відсутністю зворотного зв'язку. Були проведені спеціальні дослідження, щоб визначити, як люди відносяться до комп'ютерного тестування. Виявилось, що у деяких людей виникає так званий ефект психологічного бар'єру, а у деяких – ефект над довіри. Порівняно з досвідом американських психологів видно, що ці тенденції можуть достатньо сильно відрізнятися залежно від міжкультурних відмінностей. Зокрема, в США досліджувані схильні виражати недовіру до комп'ютерів, тоді як у нас спостерігається виражений протилежний ефект. Буває, людина взагалі не здатна справитися із завданням тому, що "боїться" комп'ютера. Можливо і включення психологічних захисних механізмів, пов'язаних з небажанням тестованого розкриватися, прагненням уникнути зайвої відвертості або навмисним спотворенням результатів. Реакцію людини на комп'ютерне тестування в тому або іншому ступені можна заздалегідь передбачити. Так, захисна мотивація найбільш вірогідна у людей, що проходять тестування з метою атестації, а також у тих, хто за родом своєї діяльності професійно працює з комп'ютерами. Таке відношення до тестування може істотно спотворити результати дослідження. Найменш вірогідна захисна поведінка у тих, хто керується мотивом самопізнання, прагненням дізнатися про себе щось нове, а також у тих, хто любительски цікавиться комп'ютерами.
4. При комп'ютерному тестуванні фахівці мають справу тільки з отриманими результатами. Вони не бачать тестованого, не спілкуються з ним, а значить, не володіють про нього додатковою інформацією. Адже саме ця додаткова інформація (як тримається людина, як відноситься до ситуації тестування, як реагує на питання) про багато що може сказати досвідченому психологові.
5. Коли тестована людина не отримує зворотного зв'язку, зростає вірогідність помилкових відповідей (можна невірно зрозуміти інструкцію, переплутати клавіші для відповідей і ін.). Але, не дивлячись на все це, достоїнств у комп'ютерного тестування все-таки більше. Крім того, практично всі перераховані недоліки піддаються контролю.
  Можна з упевненістю припустити, що у комп'ютерного тестування велике майбутнє. З кожним роком з'являтимуться все нові і нові комп'ютерні тести. Але це не означає, що необхідність участі психолога в процесі тестування взагалі відпаде. Подібне навряд чи можливо, адже використання комп'ютера зовсім не зменшує роль людського чинника. Комп'ютерна програма видає тільки узагальнені, уніфіковані дані, які необхідно правильно "прочитати" і проаналізувати. Тут все залежить від інтерпретатора – щоб зрозуміти, про що говорять отримані результати, і розгледіти за ними конкретну людину, необхідний високий професіоналізм і багатий досвід в області психодіагностики. Комп'ютер знижує трудомісткість тестування, економить час, дозволяючи психологові ефективніше і творчо вирішувати професійні завдання. Проте відношення самих психологів до комп'ютерного тестування поки далеко не однозначно. Хтось охоче використовує всі переваги технічного прогресу, з легкістю і інтересом освоює нові психодіагностичні процедури. А у когось поява комп'ютерного тестування викликає негативні емоції, оскільки це вимагає перенавчання, перебудови і зміни звичного способу діяльності. Проте реальність така, що рано чи пізно всім фахівцям, що займаються психодіагностикою, доведеться освоювати процедури комп'ютерного тестування.
























Висновки до ІІ-го розділу

Психодіагностика характеризується широким спектром методичних підходів. Різноманіття цих підходів обумовлює існування різних систем класифікації психодіагностичних тестів.До них відносяться дія на досліджуваного в ході експерименту (стимули), відповіді (відгуки) досліджуваного на цю дію і операції з інформацією, породженою реакціями досліджуваного на стимули.Вербальні стимули — це  питання, твердження і завдання висловлені. Стандартизовані стимули є однаковими для всіх досліджуваних, тоді як індивідуально орієнтовані підбираються персонально для кожного досліджуваного. Невербальні стимули — це картинки, фігури, значки, плями і.т.п.Опитувальники будуються як одновимірні, такі, що представляють одну змінну, або як багатовимірні, такі, що одночасно відображають декілька особистісних показників. Серед особистісних опитувальників виділяють опитувальники рис особистості, типологічні опитувальники, опитувальники мотивів, інтересів, цінностей і установок.Найбільш відомим за кордоном є розроблений Е. Стронгом  "Бланк професійних інтересів". У цьому опитувальнику визначається чотири параметри інтересів:
1. Схожість інтересів обстежуваного з інтересами осіб, що досягли успіху в певній професії;
2. Схожість інтересів обстежуваного з типово чоловічими і типово жіночими інтересами;
3. Ступінь зрілості інтересів;
4. Ступінь професійної підготовки. "Бланк" містить 400 завдань,
   В наш час, переважаюча більшість розробок відносяться до автоматизації методик, це виражається, головним чином, в створенні комп'ютерних версій відомих психодіагностичних тестів, раніше призначених для "ручного" використання.За рахунок автоматизації в психодіагностичній практиці спостерігається ряд позитивних ефектів, які умовно можна назвати кількісними:
• швидке отримання результатів буває вкрай необхідно в таких областях, як, наприклад, клінічне обстеження або консультування;
• експерт звільняється від трудомістких рутинних операцій і може сконцентруватися на вирішенні суто професійних завдань;
• підвищується точність реєстрації результатів, помилки при обробці початкових даних виключені, але неминучі при ручних методах розрахунку кінцевих показників (наприклад, раніше при ручній обробці MMPI допускалося до 20% помилок);
• оперативність обробки даних при комп'ютерному експерименті дозволяє проводити в стислі терміни масові психодіагностичні обстеження шляхом паралельного тестування багатьох досліджуваних.Проте реальність така, що рано чи пізно всім фахівцям, що займаються психодіагностикою, доведеться освоювати процедури комп'ютерного тестування.
















                Розділ ІІІ. Емпіричне дослідження особистості
3.1. Методи дослідження.

Програма практичного дослідження  даної теми зорієнтована  на дослідженнях розвитку і актуального положення комп’ютерної психодіагностики в наш час, за допомогою якої можливо комплексно дослідити професійну мотивацію особистості, з метою застосування цих знань в профорієнтаційному напрямку.
     Задачі практичного дослідження:
         1. Розглянути комп’ютерні психодіагностичні системи.
 2. За допомогою комп’ютера, як інструмента цілеспрямованого пізнання особистості, дослідити її профорієнтаційний напрямок.
 3. Інтерпретація даних дослідження.
Дослідження профорієнтаційного напрямку особистості було проведено  за допомогою комп’ютерної техніки і оригінального поєднання таких методів, як Тест Люшера і методика „Орієнтир”. В діагностичному обстеженні приймали участь 5 учнів  11 класу з різних шкіл м. Ужгорода.. Спочатку учні отримали інструктаж з приводу користування комп’ютерною технікою і приступили до виконання  завдання. При пропозиції пройти тестування не виникло жодної відмови зі сторони досліджуваних.  Звідси можна зробити висновок, що людиною керує мотив самопізнання і прагнення дізнатися про себе щось нове. 
Обґрунтування вибору методик:   
Добре відомо, що вплив кольору може викликати у людини, як фізіологічний, так і психологічний ефект. Ця обставина вже давно враховується в мистецтві, естетиці, гігієні виробництва. Емоційне відношення до кольору може характеризуватись тим, що людина або віддає перевагу йому, або відмовляється від нього, і це враховується в психодіагностиці. Тест Люшера заснований на припущеннях, що вибір кольору відображає направленість досліджуваного на відповідну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості. Зарубіжні психологи  використовують тест Люшера в цілях профорієнтації, при відборі кадрів, комплектуванні виробничих колективів, в етнічних, геронтологічних  дослідженнях, при рекомендації вибору шлюбного партнеру. В наш час найбільш вдалою для професійного самовизначення вважається систематизація професій , яку запропонував  Е.А.Клімов і яка є основою для методики „Орієнтир”. Головними ознаками цієї систематизації є: мета праці, зміст предмета праці, характер знаряддя і умов праці. 
До гностичних професій відносять ті, які включають пізнавальну працю і органічно зв’язані з матеріальним виробництвом.  Наприклад:
; „Людина-природа”(Л-П): ветеринарний лікар, метеоролог,  фармацевт, агроном, інженер лісного господарства і.т.д.;
; „Людина-техніка”(Л-Т): інженер механік, машиніст локомотива, слюсар, швачка;
; „Людина-людина”(Л-Л): журналіст, лікар-терапевт, слідчий, вчитель, продавець;
; „Людина-знакова система”(Л-З-с): бухгалтер, оператор ПК, перекладач, редактор;
; „Людина-художній образ”(Л-Х-о): актор, дизайнер, перукар, повар, ювелір.
Перетворювальні професії, до яких відносять ті, що пов’язані  з активними змінами властивостей, станів предметів праці. Прикладом таких професій є будівельні, операторські, художньо-оформлювальні і.т.п.
Пошукові професії включають пошук найкращого варіанта рішення складних практичних задач. Наприклад: конструктор, програміст, кравець.   





3.2. Обробка та інтерпритація результатів.

Розглянемо результати, отримані за допомогою методики „Орієнтир”. У більшості  досліджуваних  їх інтересам та схильностям в найбільшій мірі відповідають професії типу „Людина-людина” і „Людина-художній образ” „Творчого” класу, а за уявленням про власні здібності найбільш відповідають професії типу „Людина-художній образ” і „Людина-знакова система” „Виконавчого” класу. Результати тестування представленні в таблиці 1.

Таблиця 1

№

П.І.Б.
Людина-Людина
Людина-художній образ

Людина-техніка
Людина-знакова система

Людина-природа Виконавчий клас Творчій клас

Я
Можу Я
Хочу Я
можу Я
хочу Я
можу Я
хочу Я можу Я
 хочу Я можу Я хочу Я можу Я хочу Я хочу Я можу
1 Манзич М. 10 2 2 2 0 0 4 2 0 0 5 4 5 6
2 Пересоляк  О. 5 4 5 10 1 0 3 5 0 0 5 5 7 5
3 Готра С 10 7 2 3 2 4 8 5 2 2 7 3 6 6
4 Кополовець Г. 4 4 8 7 1 6 1 6 1 3 3 7 2 2
5 Учень Л. 9 4 3 4 4 6 2 0 1 5 9 7 10 12
Середній бал 7,6
4,2
4
5,2
1,6
3,2
3,6
3,6
0,8 2
5,8
5,2
6
6,2



Розглянемо результати, отримані за допомогою  теста Люшера.
Загалом у досліджуваних спостерігається несприятливий емоційний стан – нервово-психічне напруження, тривожність, стресові стани. Можна припустити, що подібні показники свідчать про невизначеність професійного спрямування особистості, невідповідність здібностей та можливостей бажанням досліджуваних.
В той же час, отримані високі показники активності, мобілізованості,
збудження, готовності до подолання очікуваних перешкод. У деяких досліджуваних поряд з підвищеною активністю спостерігається безпомічність та почуття вимушеності піти на деякі поступки.
      Велика кількість виборів жовтого кольору свідчить про надію на розширення можливостей, радість, розслаблення, прагнення до нового, оптимізм. Це схильні до спілкування, безвідповідальні, відкриті, енергічні та напружені люди.
      Вибори зеленого кольору вказують на вольові зусилля, напруження, високий рівень домагань, прагнення до самовираження, успіху та влади, впевненість у своїх силах, наполегливість, енергійний захист своїх позицій та завзятість у досягненні мети. Вказує на самостійність, черствість, незворушність.
     На додачу, спостерігається тенденція вибору чорного кольору, як основного фону. Це відмова, протест, неприйняття, небуття, закінчення. Чорний колір, до того ж характеризує замкнену, мовчазну, вперту, незалежну, егоїстичну, ворожу та нетовариську. Щодо даного кольору, можна зробити зауваження, що досліджувані знаходяться у підлітковому віці , для якого взагалі-то характерні непокора, відмови виконання вимог, негативістська позиція по відношенню до оточуючих і самих себе, неприйняття загальновизнаних норм поведінки.










Висновки до ІІІ-го розділу

Програма практичного дослідження  даної теми зорієнтована  на дослідженнях розвитку і актуального положення комп’ютерної психодіагностики в наш час, за допомогою якої можливо комплексно дослідити професійну мотивацію особистості, з метою застосування цих знань в профорієнтаційному напрямку.Дослідження профорієнтаційного напрямку особистості було проведено  за допомогою комп’ютерної техніки і оригінального поєднання таких методів, як Тест Люшера і методика „Орієнтир”.При пропозиції пройти тестування не виникло жодної відмови зі сторони досліджуваних.  Звідси можна зробити висновок, що людиною керує мотив самопізнання і прагнення дізнатися про себе щось нове. 
Обґрунтування вибору методик:Добре відомо, що вплив кольору може викликати у людини, як фізіологічний, так і психологічний ефект. Ця обставина вже давно враховується в мистецтві, естетиці, гігієні виробництва.Тест Люшера заснований на припущеннях, що вибір кольору відображає направленість досліджуваного на відповідну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.Емоційне відношення до кольору може характеризуватись тим, що людина або віддає перевагу йому, або відмовляється від нього, і це враховується в психодіагностиці.
Головними ознаками цієї систематизації є: мета праці, зміст предмета праці, характер знаряддя і умов праці. 
До гностичних професій відносять ті, які включають пізнавальну працю і органічно зв’язані з матеріальним виробництвом.  Наприклад:
; „Людина-природа”(Л-П): ветеринарний лікар, метеоролог,  фармацевт, агроном, інженер лісного господарства і.т.д.;
; „Людина-техніка”(Л-Т): інженер механік, машиніст локомотива, слюсар, швачка;
; „Людина-людина”(Л-Л): журналіст, лікар-терапевт, слідчий, вчитель, продавець;
; „Людина-знакова система”(Л-З-с): бухгалтер, оператор ПК, перекладач, редактор;
; „Людина-художній образ”(Л-Х-о): актор, дизайнер, перукар, повар, ювелір.


























Висновки

    На закінчення даної курсової роботи коротко охарактеризуємо комп'ютерні психодіагностичні системи, призначені для проведення комплексних експериментів. Ці експерименти можуть переслідувати практичні, дослідницькі і змішані цілі.
У практичних цілях спеціальні засоби комп'ютерних систем дозволяють оформляти набір психодіагностичних методик, результати яких відображають різні сторони психіки досліджуваних у вигляді батареї тестів. Єдине інформаційне забезпечення батареї тестів в рамках комп'ютерної системи часто служить основою для синтезу інтегральних психодіагностичних показників.
Цілями досліджень є вивчення нових закономірностей психічних феноменів за допомогою відомих психодіагностичних методик і конструювання нового  інструментарію психодіагностичних вимірювань. Для досягнення вказаних цілей в дослідницьких комп'ютерних системах функціонують засоби формування вербальних і невербальних, статичних і динамічних тестових стимулів, завдання порядку їх  пред'явлення досліджуваним, визначення  реєстрованих параметрів психодіагностичного експерименту і опису алгоритмів  обчислення тестових оцінок. Ці засоби представлені  в дослідницьких комп'ютерних психодіагностичних  системах у вигляді метамов і так званих  оболонок, що настроюються, дозволяють експериментатору конструювати і коректувати психодіагностичний тест, не удаючись до послуг професійного програміста. Крім того, в даних системах передбачаються засоби архівації експериментально-психологічної інформації, маніпулювання з нею і статистичного аналізу інформації.
Основним завданням комп'ютерної психодіагностики і актуальним в наш час є забезпечення психологів якісним  психодіагностичним інструментарієм, що створюється на базі основних інформаційних технологій. При комп’ютерному тестуванні з’являється більше можливостей дотримання достовірності  теста, тобто забезпечення захисту  його результатів від свідомих фальсифікацій: неправди, нещирості досліджуваного, або ненавмисних мотиваційних перекручень. Також підвищується надійність тестування – стабільність результатів тестових досліджень, стійкість теста  по відношенню до різноманітних джерел, які заважають, наприклад шуми, випадкові фактори обстеження.  Приховані можливості людини при комп’ютерному тестуванні можуть бути покращенні і розкриті повніше. В таких тестах моделюється процес навчання або розвитку, аналізуються зусилля, затрачені на навчання, оцінюються успіхи, які дозволяють зробити висновок про інтелектуальні можливості досліджуваного. Комп’ютерні варіанти методик дозволяють відстежити процесуальний бік тестових завдань, прихованих від психолога при звичайному тестуванні, і допомагають виявляти індивідуальні особливості мислення.
 Результати проведеного комплексного  тестування за методикою „Орієнтир” допомагають особистості в профорієнтаційному визначенні  на відповідний тип і клас професії, які властиві інтересам і схильностям досліджуваних. За тестом Люшера вибір кольору відображає направленість досліджуваного на відповідну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості, які допоможуть при виборі  професійної діяльності.
Таким чином, поставлена емпірична гіпотеза  про те, що  комп’ютерна  діагностика є базою комплексного дослідження професійно – мотивованої особистості, підтвердилася.







ДОДАТОК 1

Види тестових завдань      

Види стимулів Порядок пред'явлення
Стимулів
Вербальні Невербальні
Фіксований Змінний
Стандартизовані Індивідуально орієнтовані Статичні Динамічні Випадковий Із зворотнім зв'язком





Види відповідей на тестові завдання

Закриті Відкриті Динамічне реагування
Вибір Оцінювання за заданою шкалою Відновлення частин
Переструктурування Доповнення Вільне конструювання







ДОДАТОК 2


Результати за допомогою методики “Орієнтир”


№

П.І.Б.
Людина-Людина
Людина-художній образ

Людина-техніка
Людина-знакова система

Людина-природа Виконавчий клас Творчій клас

Я
Можу Я
Хочу Я
можу Я
хочу Я
можу Я
хочу Я можу Я
 хочу Я можу Я хочу Я можу Я хочу Я хочу Я можу
1 Манзич М. 10 2 2 2 0 0 4 2 0 0 5 4 5 6
2 Пересоляк  О. 5 4 5 10 1 0 3 5 0 0 5 5 7 5
3 Готра С 10 7 2 3 2 4 8 5 2 2 7 3 6 6
4 Кополовець Г. 4 4 8 7 1 6 1 6 1 3 3 7 2 2
5 Учень Л. 9 4 3 4 4 6 2 0 1 5 9 7 10 12
Середній бал 7,6
4,2
4
5,2
1,6
3,2
3,6
3,6
0,8 2
5,8
5,2
6
6,2














ДОДАТОК 3
                Методика «Орієнтир »

Методика експрес профорієнтації «Орієнтир » може служити базовим інструментом у профорієнтаційній роботі і успішно доповнювати різні методи індивідуального консультування і групових занять. Методика проста в обігу , не вимагає спеціальних психологічних знань і може бути використана як фахівцями , так і клієнтами самостійно.
На відміну від більшості традиційних профорієнтаційних методик методика експрес профорієнтації : орієнтує на професії , що користуються попитом на сучасному російському ринку праці , придатна для профорієнтації різних категорій населення , як молоді , так і дорослих людей , має строге наукове обгрунтування і відповідає критеріям, які висуваються до якісних психометрическим інструментам області застосування
На відміну від більшості традиційних профорієнтаційних методик методика експрес- профорієнтації :
-орієнтує на професії , що користуються попитом на сучасному російському ринку праці ,
-придатна для профорієнтації різних категорій населення , як молоді , так і дорослих людей ,
-має строге наукове обгрунтування і відповідає критеріям, які висуваються до якісних психометрическим інструментам.
Матеріал методики включає анкету « Орієнтація » і карту професій. Анкета « Орієнтація » дозволяє швидко і просто протягом 10-15 хвилин визначити професійні інтереси і схильності клієнта. Карта професій інформує про різні види професій , про вимоги , пропонованих ними до людини , про попит на професії , і допомагає вибрати конкретну професію , відповідну інтересам і здібностям клієнта з урахуванням можливостей подальшого працевлаштування.
Методика реалізована у вигляді комп'ютерної програми. Додаються бланки і ключі для ручної обробки .

Час проведення - 10-20 хв.




























  Список літератури:

1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике.—Киев: Наукова думка. 1989.—200с.
2. Вассерман Л.И., Дюк В.А., Иовлев Б.В., Червинская К.Р. Психологическая  диагностика и новые информационные технологии. Санкт-Петербург. 1997.—203с.
3. Говоркова О.Ф. Опыт изучения некоторых интеллектуальных умений//Вопросы психологии, 1962, №2. С.83-91.
4. Гонзен В.А. Системные описания в психологии.- Л.:ЛГУ,1984.-175 с.
5. Гурьева А.П. Психологические последствия компьютеризации: функциональный, онтогенетический и исторический аспекты.//Вопросы психологии, 1993, №3
6. Доронина О.В. Страх перед компьютером: природа, профилактика и преодоление.//Вопросы психологии, 1993, №1
7. Иовлев А.Б., Иовлев Б.В., Червинская К.Р. Об автоматизации психодиагностических исследований. Тр./НИИ им. В.М. Бехтерева.—Л., 1985.— 189с
8. Наумов Н.Д. Психолого-педагогические проблемы компьютерной диагностики мышления//Вопросы психологии, 1991, №2.
9. Общая психодиагностика. – (Методические указания). /Автор-составитель О. В. Белова. – Новосибирск: Научно-учебный центр психологии НГУ, 1996.
10. Попов Э.В. Экспертные системы: Решение неформализованных задач в диалоге с ЭВМ.— М.:1987.—288с.
11. Сеть INTERNET 
12. Собчик Л.Н. Пособие по применению психологической методики ММРI.—М.: НИИ психиатрии МЗ РСФСР, 1971.
13. Тестовые программы: Цветовой тест Люшера и методика «Ориентир».
      14. Тихомиров В.М. Отношение к компьютеризированному тестированию различных социальных групп//Вопросы психологии, 1991, №5.
       15. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. —512 с.
16. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности: пер. с англ.— М.: Прогресс. 1987.— 236с.