стих Николая Чернявского в переводе Юрия Петракова

Стих Николая Чернявского «Я не прошу тебя…» в переводе Юрия Петракова


Я не прохаю в тебе,                Я не прошу себе,
боже,                о, Боже!
Здоров’я, щастя,                Здоровья, счастья               
талану –                и таланта -
Мене ніщо це                Меня все это
не тривоже, –                не тревожит -
Творю молитву я одну:               Творю молитву об обратном:      
Навчи терпіть з братами             Дай мне стерпеть чужие    
муки,                муки,
Важкі їх думи поділять,             Дай  тяжесть  дум в себя вобрать,
Щоб зміг знесиленим                Чтоб смог товарищам
їм руки                не  руки,
У час потрібний                А душу в нужный час
я подать.                отдать.
І сили дай, щоб нам                И силы дай, чтоб нам   
з братами                с друзьями
Тяжкі кайдани розірвать             Оковы тяжкие сорвать    
І волю вільними устами              И волю вольными устами
З народом рідним                С народом радостно
привітать…                встречать...
1888 р.                2014 г.


Рецензии