Вітер хвилі колише,
Так вода дише,
Наповнюється соком живим,
Твоїм розумом і моїм.
Вітер з водою,
Твердою ходою,
Рядом йдуть завжди,
Важливо про, що думаєш біля води,
Всі мрії та слова,
Колишуться наче трава,
Попід берегом весною й літом,
Людська думка володіє світом,
Простір наповнюється соком живим,
Вода залишить в собі нащадкам твоїм,
Те про, що мріяв тоді,
Що записалось в воді.
Вона віддзеркалить в ту мить,
Думки і в тілі твоїм, заміть,
Все про, що думав біля води,
Не твори сама собі людино біди.
Вітер з водою,
Йдуть поруч твердою ходою,
Віддзеркалюються думки в атмосферу землі,
Дощем будуть омиті дорослі й малі.
Думай людино, що твориш думками.
Не змить з лиця землі роками,
Помисли чистих сердець,
Щастю вінець.
Вiтер хвилi колише
© Copyright: Валентина Островська, 2014
Свидетельство о публикации №114052908160
Свидетельство о публикации №114052908160
Рецензии