***
Небо об землю
в супереч долі
билось чолом.
В голосі болю, в плачі його
холодно серцю їй-богу ж було!
Стане журитись, плакати світ –
ніч, мов черниця, день змовк у ній…
Страху немає, втрачений сміх –
радість вертає думи зі снів.
Зводить терпіння в вірі свій храм…
Люд божевільний як правду сховав,
молиться тиша, молиться світ…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114052901529
Свидетельство о публикации №114052901529
Рецензии