Вийди з-за сутінок та розправ плечі,
Дай небесам легко впасти на спину.
Вийди з домівки своєї надвечір,
Щоби кричати про волю без спину.
Вийди з-за темряви всупереч страху,
Що безперервно на тебе вартує.
Прямо піди вже прокладеним шляхом,
Щоб віднайти собі чого бракує.
Стань для людини, - простої, забутої, -
Чимось важливим, можливо, вогнем.
Стань для душі побитої, скутої
Чимось гарячим, полум'яним днем!
Зорі тримаючи десь у кишені,
Встань, слів не чекаючи й порад.
Встань, Богом милуваний і хрещений,
Встань, міцногрудий атлант!
Встань у весь зріст однієї похмурої днини.
Перетворись у сліпу благодать!
Стань, з усієї сміливості, сонцем Руїни,
Поділися і з нами міццю хоробрими стать.
Мiцнокриий, мiцногрудий атлант
© Copyright: Яна Сыса, 2014
Свидетельство о публикации №114052800725
Свидетельство о публикации №114052800725
Рецензии