ЧУЖИНЦІ
Господи, ми на землі чужинці
І притулку нам нема ніде.
Зорі світять, з ними наодинці
Ми мандруємо в місто, що святе.
На шляху всього не передбачиш
Буде сонце, чи зійдуться хмари,
Те, що є тепер, ми добре бачим
І довіра з вірой – гарна пара.
Якщо все сприймається спокійно,
Якщо місця не даєм зневірі,
Нам на поміч із небес надійна
Рука Божа прийде в повній мірі.
Світло, щоб ніколи не згасало
Треба лиш частиной його бути,
Щоб світліше і від нас ставало,
І могли зігрітись усі люди.
Нашой Батьківщини тут немає,
Але в Заповітах мова йдеться –
Хто спасіння від Христа приймає,
То де Він, там й нам буть доведеться.
Украинский стих
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114052701396
Свидетельство о публикации №114052701396
Рецензии