***

Я ЗА ТЕБЕ МОЛЮСЬ, УКРАЇНО

"Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає"(Леся Українка)

В твої груди розхристані, білі
Хтось прокляття безглузде націлив.
Хижий погляд уважно пильнує.
Що це робиться?! Може ще сплю я?
Ти - фашистка? Брехливе б’є слово.
Хай базікає. Плачеш від болю.
Твої сльози пекучі, криваві.
Не шукаєш ні грошей, ні слави.
Є у тебе єдине бажання -
Відродити небесне кохання.
Замість правдоньки ллється отрута.
Чи зів’яла замріяна рута?
Чи посохли зелені смереки?
Сьогодення - палаюче пекло.
Твої діти немов показились.
Брат на брата. Рідня посварилась.
Прапор жовто-блакитний зриває
Той, у кого коріння немає.
Тільки небо не можна зім'яти.
Жовте поле вітрам колихати.
Знов Дніпро, почорнівши від горя
Гучно стогне. Згадаймо героїв -
Тих, хто землю спасав від наруги.
Дід старенький… Натруджені руки.
Не дощами, а потом полита
Твоя нива, щоб щедро родити.
Ось квітник з малюків. Твоїм дітям
Треба жити, рости і радіти.
Я за тебе молюсь, Україно,
Моя матінко рідна, єдина.

2014 г. Алла Бойко