Прости, що я люблю

Прошу: за все прости, спали мої листи в вогні
І сонце в дім впусти, коли потухне свічки ґніт.
Я променем з небес ввійду до тебе крізь вікно,
Зігрію, щоб не змерз, теплом долонь.

Прошу: за все прости! Не слухай вірші і пісні.
Не можу відпустить: ти знов приходиш в кожнім сні…
Я подихом вітрів торкнусь ледь чутно краю вуст.
І проти всіх чортів я ще борюсь!

Прости, прости,
Наче лебідь, наче звір,
Я люблю тебе, повір!
Люблю, люблю!
Не жени мене, молю,
Не пали услід мости,
Прости, що я люблю….

Прошу: прости за все - за кожен день і кожну мить.
По жилах кров несе свій заповіт тебе любить.
Холодний ти, мов лід, мов глід, колючий і гіркий.
Ти - ліки, так зціли несмілим дотиком руки!

Люблю! Люблю!
Наче лебідь, наче звір,
Небесам наперекір!
Приснись, приснись!
Птахом в сон мій прилети,
Побори мою журбу!
Прости, що я люблю…

Прости! Прости!
Не жени мене, молю!
Бачить Бог, як я люблю…
Люблю! Люблю!
Наче лебідь, наче звір,
Небесам наперекір!
Я так тебе люблю...

Прости, що я люблю…