Лiна Костенко. Iсус Христос розп ятий був не раз

Не раз был распинаем наш Господь.
Впервые это было на Голгофе.
Иль смерть, иль боль души убила плоть…
Он не жалел об этой катастрофе.
Потом Он был распят на полотне,
И в мраморе был телом, как в потире.
А после – пригвождён Он был во мне,
И в каждом, кто найдётся в этом мире.
Запили кровью плоть его не раз.
И так продлится до скончанья века.
Из-под полы торговля Им велась,
И умереть не дали Человеку.
Куда пойду? Вперёд или назад?
И где земля, что Богом не забыта?
Стал общежитьем Гефсиманский сад,
А все народы – раною открытой.



  Ісус Христос розп’ятий був не раз.
   Там, на Голгофі, це було уперше.
   Умер од смерті, може,– від образ,
   і за життям не пожалів, умерши.
   А потім розп’яли на полотні,
   у мармурі, у гіпсі і в граніті.
   А потім розп’яли його в мені,
   і розп’яли на цілім білім світі.
   І тіло з’їли, кров’ю запили.
   Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
   І продавали образ з-під поли,
   і не дають умерти чоловіку.
   Куди піду? Куди тепер піду?
   Де на землі земля обітована?
   Казарми в Гефсіманському саду,
   І всі народи – як розкрита рана…



Фото из интернета