Чекаю
Не можу я терпіти цих тортур!
Я хочу, щоб моє було моїм.
Ненавиджу тебе, коханий мій Амур.
Чого же ти мовчиш, скажи?
Так довго я не чую з вуст твоїх слова,
Що стрімко так, неначе віражі
Врізаються в мою свідомість навіка.
Чому твоє лице я завжди всюди бачу?
Чому шукаю дивну тінь твою?
Можливо, я не маю тої вдачі,
Щоб взяти у кулак сміливість всю свою.
Терпіти - моя доля,
Чекати - в забуття!
Ця бісова неволя -
Не хочу я життя!
Без тебе так погано,
Хоч йди у руки смерті,
Але надія кличе - із нею всі відверті.
Тому я буду жити, жити і стаждати.
Допоки ти не прийдеш я буду сумувати.
Свидетельство о публикации №114052610231