226. Лелеки
Були вони в теплих краях .
Стою і дивлюсь на лелек я ,
І сльози бринять на очах .
Так літо за літом проходе ,
Вже мало залишилось жить .
Тоді вже лелек не побачу ,
Сюди не вернусь і на мить.
А жити , як хочеться жити ,
Дивитись на сонце , на світ .
Якби були крила у мене ,
Щоб міг я у небо злетіть .
Свидетельство о публикации №114052509304