224. Шевченкiв дуб
Роки пройшли , і все змінилось ,
Маєтку вже того нема .
В якому жив пан Лукянович ,
І ти в гостях в нього бував .
Тебе запрошував у гості ,
Ти малював , вірші писав .
Не на роки , а на століття ,
Про себе пам'ять залишав .
Під цим дубком , а зараз дубом ,
Аж два вірші ти написав .
І я із внучкою приїхав ,
Під дубом вірш я написав .
Вона ще й гілочку із дуба ,
Собі на пам'ять узяла .
Її у книжці засушила ,
І в Запоріжжя повезла .
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114052509285
Свидетельство о публикации №114052509285
Рецензии