А що насправд з гр ва?

Чи виникає холод в його передчутті?
Чи розкриється квітка в декілька хвилин до сонця сходу?
Чи знає кулька напрям, піддаючись дутті?
Чи грішність є первинне в насолоді?

А скільки ще питань турбує Бога,
Що розсікають небо з уст людських?
Можливо слід вважати трампліном оцього порога,
Щоб перескочити цей шоколадний дім із лих?

Випробування має смак і запахом манить.
Усім собою хочеш відгукнутись.
Та навіть подих твій відчує нить,
Яка так прагне колихнутись.

І вкриє тебе чудес полотно,
Пробуджене незрілою думкою.
В той день відкриється в кришталику вікно
І життя вже не буде тягучою гумкою.

Там, де ти, розцвітатимуть стіни.
В злі будинки не ступить добра нога.
Не шукатимеш в річках морської піни,
А в продажному хлібці – бабусі пирога.

І так стане ясна неясність чужа,
І так будуть низько висоти зухвальців.
І хихотатимуть цінності з пихатого гроша,
І чекатимуть дотику кохання любові пальці.

Все по – новому! Небо у Тобі!
Земля лиш точка для опори.
Це початок польотів в єстві.
Померли в силі страхітливі штори.
08.08.2013 р.