Розпяття
Ісусе, мене розпинають...
Ісусе, допоможи!
Цвяхи смутку у руки вбивають,
в груди встромлюють болю ножі.
Вп'ялись в мозок думки колючками,
стиснув голову з терну вінок.
До Голгофи, вже черга з хрестами,
до спасіння -- один лише крок.
Важко нести той хрест поміж люду,
що випльовує в тебе всю злість...
Не спіткнутися б, не впасти б до бруду,
знаєш, впавши, як тяжко звестись...
Ісусе, мене розпинають...
В пересохлі від спраги вуста,
кривду оцтом гірким заливають.
Де ж, та чаша терпіння, пуста...
Де любові знайти для прощення...
Як прощення, твоє, зрозуміть...
Коли з часу твого воскрешення,
розпинають, тебе, кожну мить...
(ХТ 25.05.2014)
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114052503907
Свидетельство о публикации №114052503907
Рецензии