В думках блукав...

 

Туман затис ріку в обіймах.
У перед тиші димний хміль,
гуляє в пахощах осінніх –
Душа самітно, мов би тінь…
Долає відстань по між нами,
додому шлях шукає, в мріях
таїться вітер змін жаданий,
думки блукають, як живі всі…
Шумлять в безсонні листопадом,
стають словами вірша, в пісні –
віддам натхненню всі бажання,
щоб бути небом ясно видним.


Рецензии