В.Польова «Людина – не острів» (2006) камерна кантата
для голосу, фортепіано і струнних на текст Дж.Донна,
присвята Арефі і Цецилії, Національний камерний
оркестр «Киівські солісти», В. Сіренко, Н.Шукаєва
Звисає павутиння з вікон, стелі,
І краплі молоком ідуть у Вічність…
Ніхто і не живе у цій оселі,
Не зваблює живим потоком грішність.
Поєднані з долонями долоні,
Простягнуті до Сонця і до Неба,
Та почуття не те, щоб дуже сонні,
Але такі, що зведені у требу.
Пробилося й… не втримало акценти
Болюче, пересипане Любов’ю,
Довіру не давало під проценти,
Але і не впускало в дім відмову.
Старе прилипло пасмом до нового,
Засліплює несміле сподівання.
Світ визріває Радістю простого,
І легкого, і світлого Єднання.
23.05.2014
Звисаe павутиння з вiкон, стелi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114052406472
Свидетельство о публикации №114052406472
Рецензии