Менi не байдуже
І які будуть знову паничі,
Поки сумую я сльозою України
І слово лагідне знов чую у ночі.
Тече вода з під явора холодна,
Квітнуть лани,проллються знов дощі,
А воля може збудеться народна-
Трояндами розквітнуть ті кущі.
Не люблять москалів мої брати,
Наш люд адже століттями гнобили,
Тут панували, де і я і ти...
І ми погано з ними дуже жили.
Я вірю в те,що прийде добрий час,
І заживемо мабуть вже світліше,
Всі мрії збудуться,і все для нас,
І в гарний дім увійдемо пізніше.
Свидетельство о публикации №114052406047