Димчо Дебелянов. Самотнi

Димчо Дебелянов
САМОТНІ


Переклад з болгарської Любові Цай


Сосна самотня – наче страж забутий
стоїть, зазнавши горя, у зажурі,
тобі зрадів, почувши стогін скутий
в той час, коли народжуються бурі.

Чи я верну колись під рідну стріху,
чи в шумне місто, де в юрбі розтану, –
про тебе спомин подарує втіху
і заспокоїть невгамовну рану.

Хай хоч яка бере журба глибока,
далекий стогін буде твій почутий,
згадаю: десь далека й одинока
сосна самотня – наче страж забутий!

***

Оригінал:

Димчо Дебелянов
САМОТНИЦИ


Самотен бор на върха – страж забравен,
терзан от буря и горен от жажда,
аз чух възрадван твоя стон сподавен
в часа, когато бурята се ражда –

и върна ли се нявга в праховете
на силний град и в гмежа сам остана,
утешно твоят спомен ще ми свети
и ще успива всяка нова рана.

Че в свойта горда мъка аз ще зная
и друга мъка, други стон сподавен,
пронесен и затихнал сам в безкрая,
самотен бор на върха – страж забравен!