Кульбабин перукар - лiтеплий легiт...
Омив мої запалені вуста
Рядками ненаписаних елегій
Про те, як матіола пророста
З долонь блідих, коли торкають небо
Мелодії мрійливі солов’їв,
Сп’янілих від нагальної потреби
Витьохкувати в ніч без коректив
Усе, чого не скаже матіола,
За що кульбаба голову складе –
Як світ людей тиняється по колу,
А в центрі кола папороть цвіте.
23.05.14
*легіт (діал.) – легкий приємний вітерець.
Свидетельство о публикации №114052309485