Служба

Колись давно, у сиву давнину,
Коли в повазі була щира дружба.
Один юнак пішов на чужину,
І там до війська нанявсь він на службу.

Батьківська хата все йому дала,
Був вихований хлопець, дуже чемний,
І доля посміхнутись не могла
Людині добрій, у всіх вчинках чесній.

У військові себе він скромно вів
Не привертавши зайвої уваги,
Накази виконати усі до ладу вмів
І вистачало сили і наснаги.

Так невблаганно швидко сплинув час,
І хлопець службу ніс вже близько року,
Коли до офіцера якось раз
Потрапив він у побуті на око.

Той запримітив відданість його,
Як совісно виконував всі справи,
Сміливо йшов у воду і вогонь,
І на повагу виборов цим право.

І офіцер його до себе взяв –
Ніколи потім не пошкодувавши,
Юнак його рукою правой став,
В служіння пану все життя віддавши.

Звичайні справи, чи жорстокий бій,
Щоб не було – юнак завжди готовий.
Ні разу він не дав ні в чому збій,
За зраду ж тут не може й будь і мови.

Де б офіцер не був і він за ним,
І той радів за відданість вояки.
Він став для нього наче рідний син,
Для хлопця ж це була краща подяка.

І приклад в цій історії простий,
Для кожного хто прагне в військо Боже,
Лиш той хто дім залише рідний свій
Служить Христу всім серцем тоді зможе.

Покаже ясно відданість свою,
Життя присвятить Панові суцільно,
Не підведе й не зрадить у бою,
Робитиме всі справи з Богом спільно.

Бажаючим у військо це вступить
Потрібно свого “я” цілком зректися,
І кожну мить життєву присвятить
Спасителю, щоб в Ньому віднайтися.

Смиренність, віру, світлі почуття –
Все покладіть на терези Господні,
І розпочніть усім своїм життям
Служить Христу у військові сьогодні!