Зiрвався в небо голуб, а потім iще двоє,
за ними знову пара голубiв...
Ще трохи й, в синi холод, здійняли крила свої
Вже сотня звiльнених птахiв...
Якби ж то тiї крила пiр'їнами зостались --
то перлами покрилася б земля.
Бо перли тiї — сльози, що у серцях плекались
З болю дрiбного кришталя...
Голубка мати плаче, із голубом у парі,
й вже побіліла їхня сивина.
Знекриленими стали вже доглядати старість,
бо крила обрубала їм вiйна...
(XT 26.02.2014)
Сотнi голубiв
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114052207879
Свидетельство о публикации №114052207879
Рецензии