СтоIть народ
так, як i сотнi лiт назад стояв.
Я ж, тебе, вiршем у тяжку хвилину
утiшу, як колись, Тарас втiшав.
Можливо, ти, дасиш менi пораду
чим можу з далечi допомогти,
у час коли вчепилися за владу,
клiщем, народовi в щити.
Хоч гiрко так, що клiщ напився кровi
твоїх синiв, бо озвiрiв.
Не знає вiн, що у тiй кровi присмак волi,
Якою вже себе зтруїв.
Не знає, що народ буде стояти,
як сотнi лiт назад стояв
та волю гiдно буде захищати,
так, як Тарас, колись заповiдав.
(ХТ 26.01.2014)
Свидетельство о публикации №114052207205