Хай кажуть:
що не достойна України, що не воїн,
що рук не хочу я грязнить у кровi,
що не стою стовпом, а впала у поклонi,
що переповненi слiзьми долонi.
Хай кажуть:
що далеко моя хата,
що замiсть зброї ручка у руцi,
що я противлюсь коли брат на брата,
хай за це, знову, мене вдарять по щоцi.
Я не впаду,
бо я ж в поклонi,
але душа стовпом невидимим стоїть
в долонях вiчностi, хоч у грiха в полонi,
благаючи: «Хай Бог благословить».
Благослови нас, Боже, усіх:
хто знає й хто не знає,
хто може й хто не може щось змiнить,
усiх хто вимагає й хто благає,
благослови, бо нам усiм, болить.
Благослови й не дай, щоб брат на брата --
Кожен в собi,
хай розпочне вiйну та переможе,
щоб не дiсталося напитись кровi кату,
щоби душа з полону вийшла, Боже...
(XT 22.01.2014)
Бог, благослови
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114052207167
Свидетельство о публикации №114052207167
Рецензии