Тримали свічки янголи в пітьмі,
народжувався Бог як нескінченність…
А ми з тобою, начебто німі,
лише всміхались: мріяти даремно.
А те єдине…
Кожен по собі –
і шапку, і релігію, й дорогу…
І навіть в віртуальній боротьбі
ми сподівались, що врятуєм Бога.
Тримали свічку доки вік, як віск
не стік сльозами на долоні світу.
Безпосередній імпресіоніст
нехай змалює те прозоре літо.
І ту нестерпність…
Від якої Бог,
як не воскресне, то хоч озирнеться.
Ця наша битва, що без перемог –
обгорнеться, пригорнеться, звернеться.
Лише на мить.
Солодкий той полон…
А потім – хоч до раю, хоч до пекла!
Майбутній світ долає Рубікон.
Ти – ліпший друг.
Ти – ворог мій запеклий.
Ти - лiпший друг
© Copyright: Инна Яровая, 2014
Свидетельство о публикации №114052205954
Свидетельство о публикации №114052205954
Рецензии
Тепер я точно знаю, що то не якесь особисте сприйняття мови.
Українська була для мене особливою и такою залишиться назавжди...!!!
Сара Мильгрем 23.05.2014 14:26 • Заявить о нарушении
Українська була для мене особливою и такою залишиться назавжди...!!!
Сара Мильгрем 23.05.2014 14:26 • Заявить о нарушении
Яка несподіванка, Саро! Звідки таке чудове володіння українською мовою? Надзвичайно приємно ...
Инна Яровая 23.05.2014 15:41 Заявить о нарушении
Инна Яровая 23.05.2014 15:41 Заявить о нарушении
Україна - моя батьківщина... А Київ - кохане місто.
Пишу трохи пафосно, але то правда.
Інакше не виходить...))))
Сара Мильгрем 24.05.2014 16:23 Заявить о нарушении
Пишу трохи пафосно, але то правда.
Інакше не виходить...))))
Сара Мильгрем 24.05.2014 16:23 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.