Скосила доля сина у житницю свою
А слідом і коханий в неба синь пірнув.
Лебідку не зламали лихоліття злі,
Сильнішою лиш стала у тій вона борні.
Вона не загубила ні крихітки добра
І щедро засівала ним ниви і поля.
Мов сонечко,над ними ,трудилась день у день
І Бог давав їй сили,сумління і натхнень.
І проросли зернята й дали прекрасний плід
Їх виплекала мати,хвала і слава їй!
История и адрес фотоhttp://history-mari.blogspot.com/2010_02_25_archive.html
Свидетельство о публикации №114052204157
Вера Половинко 27.05.2014 09:42 Заявить о нарушении