Чому

Нуртує небо,
          вічність без спокою.
Там світло бореться з пітьмою,
Там холод бореться з теплом,
Там бореться добро із злом.
Здалека
 ти нам видишся красою,
Едем терпіння, щастя і покою.
Всі наші  помисли в твоїм полоні,
До тебе тягнуться долоні.
Очами випиваючи
          красу всю цю,
Великому
 ми щиро дякуєм Творцю
За тебе, Високе небо!
Де світло бореться з пітьмою,
Де холод бореться з теплом,
Де бореться добро із злом...
І криком кричимо, щосили,
О, Боже,
  як нам із небом пощастило!
Високе небо!
Але ж ти також
 дивишся на нас
І бачиш все тверезо,
 без прикрас.
Що замість того,
 щоби купатися в любові
Ми тонемо
у річці ненависті й крові...
Не подобрішали.
І з висоти високих літ
Всі теплі почуття
      заковуємо  в лід,
Тіла вбиваємо,
 вкидаєм душі у пітьму
Скажи, Високе небо,
Дай відповідь...
                Чому?

21.05.2014


Рецензии
КРАСИВАЯ ФИЛОСОФИЯ...РОЖДАЕТ МЫСЛИ ,КТО МЫ?

друг в друга взгляды мы вонзили.
небес холодный, теплый мой...
одной мы подчинились... силе
что между светом есть и тьмой.

добро и зло, разлуки - встречи
все независимо...от нас...
мы с каждым шагом к бездне-крепче
у страха нет пугливых глаз...

кровавых рек, меняя русло...
нет шанса выбраться сухим
ведь Человеком быть - Искусство.
быть среди тварей трудно...им.

Творец, от нас отвел свой взор
кричи, вопи, напрасно...это...
мне стыдно, мы его - ПОЗОР
мы стали ТЬМОЙ...а были СВЕТОМ..

Дана Ден3   22.05.2014 15:52     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.