СПЛЯТЬ НЕ ВСІ
Зорі в небі запалали
Дивними перлинами,
І Чумацький шлях проклали
Завітав гостинами.
Місяць, як перекотиполе
Подорож все здійснює,
Чує він, і чують зорі
Дзвін, що лине піснею.
Ні не всі у цю годину
Сплять в оселях солодко,
Хтось колише десь дитину –
Своє рідне золотко.
Хтось в журбі сидить сумує
За літа проведені,
Що в гріхах тяжких марнує –
Були переведені.
А від когось сон тікає,
І Господь тривожить –
До молитви підіймає,
Силу в серці множить.
Зорі й місяць розтопились
У промінцях сонця,
Що на ранок народилось
Заглянув в віконце.
Украинский стих
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114052202236
Свидетельство о публикации №114052202236
Рецензии