Сонячний промінчик до землі торкнувся,
Прокидалася від сну земля.
І листочок жовтий тихо колихнувся,
Коли доторкнувсь до нього я.
Віття в розмаїтті вбрало шати
Від плодів низесенько схилилось.
Їх я хочу в кошик свій зібрати –
Осінь всім так рясно поділилась.
В пору цю Господь усіх навчає –
З яким серцем ми йдемо до Нього?
Хто в житті небесну мудрість має,
Той і виростить чудовий плід для Бога.
Вибери все зілля із серденька,
Щоб були лиш там Твої зернята –
Чистоті так порадіє ненька,
Вірі в Бога – порадіє тато.
Украинский стих
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114052202212
Свидетельство о публикации №114052202212
Рецензии