ТВОЄ ДЖЕРЕЛО
З високих гір біжить струмок,
А перед ним ліси тінисті.
До них лиш крок, один лиш крок,
І я вдихну повітря чисте.
Серед дерев, пахучих трав
Тікає геть пекучий смуток.
Природній дім притулком став
Стрічаючи барвистой рутой.
І тут спокійно, співочий птах,
Та вітерець не заважають.
І Книга книг в моїх руках
Коліна до землі схиляє.
Нап'юся з Твого Джерела,
Бо недаремно в час тривоги
До Тебе, Господи, прийшла
І потребую допомоги.
В моїй душі буває зліт,
І часто так бува падіння,
Тоді усе нутро болить,
А Ти лиш Лікар мій єдиний.
Ти Своїм Словом залікуй
Усі сердечні болі й тугу.
І над життям моїм пильнуй –
Кажу, як Спасові і Другу.
З високих гір біжить струмок,
Вода жива в ньому і чиста,
До неї я зробила крок –
Знов розцвіла душа барвисто.
Украинский стих
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114052202178
Свидетельство о публикации №114052202178
Рецензии