Прохання до поета
жеруть його в день і в ночі
та келихи кривавого вина
ллють у котел пекельної печі.
Ще не дістались сатанинської мети,
ще не дійшли до краю свого земного раю,
зернами смутку напихають животи
й сльози скорботи в глотки заливають.
*****
Скорботами окутана душа,
в напрузі жил гаряча кров льодіє.
Схитни її, пророчеством вірша,
душу зігрій, обіймами надії...
Хай проросте зернятко смутку
в тім чреві, згноєнім насильством,
хай зацвіте, блакиттю незабудки,
й плодами правди покарає вбивство!
(ХТ 21.05.2014 звернення до Шона Маклеха)
Свидетельство о публикации №114052105126