Прохання до поета

Ще віроломства не дістались дна,
жеруть його в день і в ночі
та келихи кривавого вина
ллють у котел пекельної печі.

Ще не дістались сатанинської мети,
ще не дійшли до краю свого земного раю,
зернами смутку напихають животи
й сльози скорботи в глотки заливають.
 
             *****
Скорботами окутана душа,
в напрузі жил гаряча кров льодіє.
Схитни її, пророчеством вірша,
душу зігрій, обіймами надії...

Хай проросте зернятко смутку
в тім чреві, згноєнім насильством,
хай зацвіте, блакиттю незабудки,
й плодами правди покарає вбивство!

(ХТ 21.05.2014 звернення до Шона Маклеха)


Рецензии