Усмiхнеться доля

Не буде прощення нікому,
За сльози наших матерів.
Хто розпинає Україну
І тим, хто їх не зупинив!

Настане Боже правосуддя,
Катів у пекло поженуть,
За всі знущання і наругу,
Нащадки їх ще й проклянуть.

В громаді все перевернулось,
Протистояння між людьми,
Біда і горе повернулось,
І живемо мов вороги.

Оглухли зовсім і не чують,
Як плачуть їхні матері.
Роками правдою торгують,
Її все менше на землі.

Все на Європу поглядають,
І жити хочуть як вони,
А працювати не бажають,
Бо стали всі  тепер пани.

Панам Європи захотілось,
Кроваву бойню розвели,
Таке в країні завертілось,
Людей палили у вогні.

Свого часу вони діждались,
Кричать образливі слова,
Роки до цього готувались,
Пуста нажаль їх голова.

В ній зовсім розуму немає,
У руки зброю ще взяли,
Донбас в вогні тепер палає,
Не стало миру на землі.

Усе в житті перевернулось,
Хто правду каже, а хто ні.
Від нас і небо відвернулось,
Погрузли люди у брехні.

Коли наступить уже спокій?
Не буде більше барикад,
Не стане жити одиноко,
Матуся без своїх орлят.

Якщо бажаєте в Європу,
Щоб жити так як і вони,
До сьомого працюйте поту,
Не розгинаючи спини.

Кумирів гідних вибирайте,
Не довіряйте брехунам,
Добро творити починайте,
І усміхнеться доля нам.

Живіть у мирі і любові,
Навчайтесь поважати всіх,
Не допускайте більше крові,
Нехай лунає пісня, сміх.

Умійте щиро цінувати,
Все що нам дає життя,
Не сумувала щоби мати
І було менше каяття.