ТРЕМТИТЬ СВІЧА
Тремтить від дихання свіча
Немов на вітрові листочок,
В душі і смуток, і печаль,
Який так зняти з серця хочу.
Болить воно, як крила птах
Понівечені зняти не може.
Чи сила є в моїх руках? –
На птаха мало я так схожа.
Лише торкаючись небес
Я своїм духом воскресаю,
Як Ти, Ісус, колись воскрес,
І як тепер всіх підіймаєш.
Тонка струна мого життя
Лиш завдяки Тобі заграє,
Стане яскравішим буття,
І серце радо заспіває.
Без Тебе арфа замовка,
І сірі тіні повз кружляють.
Нехай, Господь, Твоя рука
На арфі серця мого грає.
Нехай завжди воно звучить
Без смутку, в щасті мелодійно,
І музика його летить
Непереривно та надійно.
Нехай віллється в той хорал,
Де Ангели співають ніжно.
Ісус, Ти вітру пиниш шал,
І Ти є Камінь мій Наріжний.
Життя збудоване з Тобою
Не розчарує сподівання.
Бо Ти є Істина, Любов –
Любов Ти перша і остання.
Украинский стих
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114052101992
Свидетельство о публикации №114052101992
Рецензии