Вночі ти перечитуєш усі його вірші,
топиш свій смуток у багряному вині
На дні
тоді, казалося тоді... місто співало лише для вас,
все знищив час...
Зупинились
Тебе охопив відчай, його мабуть покинуло кохання
твої сльози, истерики, вблагання
Тиша
він пішов, пішов залишивши у сердці порожнечу
а на руці червону струну-кровотечу
Мовчання
Ці дні, хвилини, ночі вбивають тихо та повільно
і вічність би просила поцілунків-божевільна
Кричи
Нехай все знищить память і поховає серце
руки холонуть в середині все терпне
Дим
Захоплює легені, заповнює кімнату, пахне тобою і мятою
в середині залишилась зімятою
Кінець
І з першим промінням наступного дня
буду посміхатись, летіти до дна
Сама.
Сама
© Copyright: Алекс Вальтер, 2014
Свидетельство о публикации №114052100151
Свидетельство о публикации №114052100151
Рецензии
*здесь должно быть что-то восхищенно восхваляющее, с общим смыслом "четко"
Владислав Олегович Чекрыжев 21.05.2014 00:18 • Заявить о нарушении
Владислав Олегович Чекрыжев 21.05.2014 00:18 • Заявить о нарушении
нет, идея не в восхищении и восхвалении. скорей последствие
Алекс Вальтер 21.05.2014 00:20 Заявить о нарушении
Алекс Вальтер 21.05.2014 00:20 Заявить о нарушении