ГримІло. Блискавицями вночі
Світилось небо. Ти поїхав, милий...
І ліхтарів натомлені ключі
Крізь сум дощу на колії світили...
Гудки тривожно різали пітьму.
На рейках потяг калатав шалено
Як серце, що послала вслід тому,
Хто вкрав щасливий сон колись у мене...
Потічки сліз, по рамі пливучи;,
Стікають в ніч. Вогні на виднокрузі...
Мовчи, душа! І ти, любов, мовчи.
Бо доля - глина на гончарнім крузі.
Ты уехал. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2014
Свидетельство о публикации №114052110554
Свидетельство о публикации №114052110554
Рецензии