216. Чорнобривцi
Цвітуть біля хати .
Любила дивитись ,
На них моя мати .
На них подивлюся ,
І матір згадаю .
На вишню схилюся ,
Тихенько заплачу .
Хоч мати й померла ,
Її вже немає .
Ну пам'ять про неї ,
Живе не вмирає .
Цвітуть чорнобривці ,
Цвітуть біля хати .
Як їх поливаю ,
То матір згадаю .
Свидетельство о публикации №114052007101
Стихотворение у Вас получилось прекрасное. Близко моей Душе. Вечная тема - хата, вишня, мама... И чернобривци.
Раиса Болюх 12.06.2014 01:25 Заявить о нарушении