Раз почав я загравати ,
До жінки своєї .
Вона чарочку дала ,
Мені до вечері .
Повечеряв дуже смачно ,
З жінкою своєю .
Пам'ятати буду довго ,
Я про ту вечерю .
Вона мене обняла ,
Стала цілувати .
Всякі ласкаві слова ,
Почала казати .
Ну мене і понесло ,
Потягло на подвиг .
Після тої я вечері ,
Ходив дуже гордим .
Загравайте до жінок ,
Їх не зобижайте .
Пригортайте їх частіше ,
І ви їх кохайте .
207. Вечеря
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114052006982
Свидетельство о публикации №114052006982
Рецензии