Я знаю рідний, добре знаю,
ще з перших днів твого життя,
тебе душею відчуваю,
мов мати ріднеє дитя.
А ти, також, з дитинства знаєш,
що здатність маю відчувати,
все ж, обмануть мене бажаєш,
щоб лишній раз не турбувати.
Я ж, відчувала, серцем знала:
всю ніч (в молитві та в сльозах)
в прямий ефір, так заглядала --
мов в очі Богу в образах.
Тебе шукала, видивляла,
та й, перестала розрізняти,
вас (у шоломах й балаклавах)
крізь сльози, ніч і спалах скатів.
Там, стали всі мені братами,
хоч ти збрехав, що ти не там.
А я благала молитвами
повідкривать серця катам.
Сльоза вже множилась на вічність,
думка ділилася, й дуріла,
бо я, оту телепатичність,
тоді іще, не розуміла.
Бо ти, там був... хоч не бійцем --
бійцю, ти свій жилет віддав.
Впізнала я, твоє лице,
як ти, чиєсь життя спасав.
(ХТ 10.04.2014)
Брате,
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114052005908
Свидетельство о публикации №114052005908
Рецензии