Світлій пам’яті доброї людини,
Рудика Бориса Микитовича.
Хмари затягло над Старим містом,
Сонце заховалось водночас,
Може, дійсно, це і ненавмисно,
Що кружляє листя навкруг нас.
Білим птахом до небес піднявся,
До зірок далеких полетів…
З рідними раптово попрощався,
Так і не побачив нових жнив…
Біля хати яблуні чекають,
Звикли до його терплячих рук…
І вони, теж горе відчувають,
Сиротливо падають на брук…
А навкруг стривожена родина,
Біль сердець. Підступний долі рок…
Ось веде стежина до калини,
В тишу вічну, де лиш блиск свічок.
Річки береги, немов намисто,
Там, десь, залишився давній слід,
А на душах розчинився лід…
Хмари затягло над Старим містом.
7 серпня 2007 року.
Автор Геннадій Сівак.
Хмари затягло над Старим мiстом...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2014
Свидетельство о публикации №114052002244
Свидетельство о публикации №114052002244
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.