Признання

Я так люблю  вертатися в твої обiйми,
Такої нiжної та свiжої краси.
Де мене стрiтять поглядом чарiвним
Поля розкішні, вдягненені в лiси.

Де поцiлунками, твоїх вiтрiв, вiдтануть
Далекi дотики чужих вiтрiв,
Де свiтлi зорi iз небес дiстануть,
Такi щасливi, спогади дiвочих снiв.

Я так люблю вдягати твої роси
Нанизанi на сонячне промiння
Та заплiтати, квiтами у коси,
Твою красу весняну, лiтню i осiнню.

Я, так люблю снiгами ворожити,
Спiвати пiсню чарiвної завiрюхи
Та, просто, у душi твоїй ожити,
В котре, зірвати кайдани розлуки.
(ХТ  16.02.2013)


Рецензии