Муза

          
             

Тихим, ледве чутним кроком
Входить Муза до кімнати.
Кажуть, Музи є безжальні,
Не дають спокійно спати...

Моя ж  Муза – не жорстока,
Моє серце потішає,
Стане раптом одиноко –
Як і я, вона страждає...

Ображається на мене,
Як сумне щось написала,
Й вибачається за хвильку,
Каже: „ Я ж це диктувала...”

То у небо закликає:
Злинь на крилоньках Надії! –
То про щастя щось співає,
Збудить гарні теплі мрії...

Ось таку я Музу маю!
Як сестру, кохаю сильно...
З нею я або літаю,
Чи гірку сльозу ковтаю,
Або сплю  вночі спокійно.
         


Рецензии

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →