***

Побивається дівчина

Гірко плаче дівчинонька,
Спокою не має,
Зрадив милий у коханні,
З іншою гуляє.

Побивається дівчина
У своєму горі.
Стало їй життя не миле,
Хоч кидайся в море.

Як дійти до того моря,
Щоби утопитись?
Краще було б  в карі очі
Зовсім не дивитись...

Краще було б до світанку
З милим не стояти.
І навіщо русу косу
Дала розплітати?

Ой навіщо, люди добрі,
Це гірке кохання,
Безутішні сльози ллються               
З вечора до рання... .

Плаче зраджена дівчина,
Плаче та голосить,
І невірному хлопчині
Щастя - долі просить.
               
               
* * *


Я дивлюся у синєє небо            
І з тобою в думках розмовляю...         
Не втечу я нікуди від тебе,
Бо тебе одного лиш кохаю.

Хоч полину в далекі я далі
І розіб’ю самотності пута,
Хоч розвію свої всі печалі,
Та тебе я не зможу забути...               

І тебе буду завжди кохати,
До останнього подиху свого,
Бо не хочу тебе я втрачати,
Бо ніде не знайду вже такого.