Це ж як ненавидіти треба,
Колосся стигле й синє небо,
І Матір рідну-Україну,
Найкращу мову,солов"їну.
Щоб лиш чужою розмовляти,
І ката другом називати,
Своїм братам стріляти в спину,
На клапті рвати Батьківщину.
Це ж як Її любити треба,
Й як тільки виникне потреба,
То серцем злитися із Нею,
Із діда-прадіда землею,
Життя без сумніву віддати,
І в небі Господа благати.
За Матір рідну Україну,
Людей і мову солов"їну.
Колосся стигле й син небо
© Copyright: Мария Круль, 2014
Свидетельство о публикации №114051910099
Свидетельство о публикации №114051910099
Рецензии
