Ви нас не зрадили, коли були живими,
Ми пам`ятатимем про це усе життя.
Ви крок у вічність сміливо зробили
І подвиг свій вписали у віка.
Про що ви мріяли в перервах між боями?
Про що хотіли рідним написать?..
Комок у горлі, жаль стискає скроні,
бо не повернеться в домівку вже солдат.
Ворожа куля обпікає тіло
і падає підкошений боєць,
А в небі двоє журавлів летіло,
Крик відчаю лунає з вуст: «Кінець!»
Земля усіяна німими обелісками,
І рана відчаю ятрить із року в рік:
«Ми вас не зрадили, коли були живими,
не зрадьте нас, короткий в щастя вік…»
Ви нас не зрадили, коли були живими
© Copyright: Анжелика 2, 2014
Свидетельство о публикации №114051910031
Свидетельство о публикации №114051910031
Рецензии